В Україні зафіксовано перший в історії прецедент передачі арештованих цифрових активів в управління державі. Спеціальний криптогаманець Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) поповнився на суму понад 8,3 млн USDT, що в національній валюті становить понад 372 млн грн. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Цей крок знаменує новий етап у розвитку вітчизняного кримінального судочинства та кібербезпеки, демонструючи здатність правоохоронної системи працювати з віртуальними активами.
Масштаби кібероперації: від вірусів-вимагачів до елітної нерухомості
Конфісковані цифрові кошти належали одному з ключових учасників транснаціонального хакерського синдикату. Діяльність угруповання була спрямована на комерційні структури та громадян у США та країнах Європейського Союзу.
- Модус операнді: Хакери зламували корпоративні мережі, викрадали конфіденційні бази даних та блокували роботу систем, вимагаючи викуп у криптовалюті за дешифрацію.
- Легалізація доходів: Отримані злочинним шляхом кошти виводилися в тіньовий сектор України, де конвертувалися в матеріальні активи — житлову нерухомість преміумкласу та автотранспорт.
- Збитки: Сукупні збитки від дій цього угруповання оцінюються у понад $100 млн.
Наразі у межах кримінального провадження затримано чотирьох учасників групи, включно з її лідером. Усі фігуранти перебувають під вартою.
Структура заблокованих активів ($11,1+ млн):
- Криптовалюта: $8,3+ млн (вже перераховано на баланс АРМА).
- Фіатні кошти: близько $1 млн готівкою.
- Майно: житлові будинки, квартири та автомобілі.
Правовий бекграунд: регулювання крипторинку в Україні
Попри успішні практичні кейси конфіскації, нормативно-правова база для криптоіндустрії в Україні все ще перебуває на стадії трансформації. Спроби врегулювати цей сектор тривають із 2020 року.
Нагадаємо, восени минулого року парламент підтримав у першому читанні профільний законопроєкт щодо оподаткування та обігу віртуальних активів. Проте до фінального голосування документ поки не дійшов, оскільки наразі він перебуває на стадії ревізії у фінансовому комітеті Верховної Ради.
Основні податкові параметри першої редакції законопроєкту:
- Пільговий період: Впровадження зниженої ставки ПДФО на рівні 5% протягом першого року після легалізації ринку.
- База оподаткування: Податок має стягуватися не з усього обороту, а виключно з чистого інвестиційного прибутку — тобто з позитивної різниці між сумою купівлі та сумою продажу криптоактивів.
