Схожі публікації

додомуКейсиШлюбний контракт: коли варто і що можна передбачити

Шлюбний контракт: коли варто і що можна передбачити

З кожним роком шлюбні контракти стають дедалі популярнішими в Україні, хоча ця практика давно застосовується в ЄС та США. Тож давайте розберемо разом із командою My Finance, що таке шлюбні контракти, їх практичність та специфіку за межами України.

Навіщо потрібен шлюбний контракт 

Шлюбний договір – це письмова угода між подружжям, що визначає правила щодо майна та фінансових зобов’язань. Він укладається до або під час шлюбу та має нотаріальне посвідчення.

Укладання шлюбного договору – це не лише прояв далекоглядності, а й важливий правовий інструмент для захисту інтересів подружжя. В українському законодавстві ця можливість закріплена у ст. 92 Сімейного кодексу України, де зазначено: шлюбний договір може врегулювати майнові права та обов’язки подружжя.

В адвокатському об’єднанні “Захист” коментують:

«Шлюбний договір – це не ознака недовіри, а інструмент, який допомагає врегулювати майбутні питання ще до їх виникнення. Це про ясність, прозорість і впевненість у спільному житті».

Коли варто укладати шлюбний контракт

Угоду можна укласти до реєстрації шлюбу, у день весілля або через багато років сімейного життя. І все ж найкращій час для укладення угоди – перед весіллям. Ось найпоширеніші причини:

  • Емоційна рівновага. До шлюбу партнери зазвичай зберігають спокій та мислять раціонально, що сприяє прийняттю обґрунтованих рішень.
  • Час на обговорення. Є можливість детально проговорити умови договору й досягти взаєморозуміння.
  • Юридична простота. Укладення договору до шлюбу дозволяє уникнути питань щодо спільного майна.
  • Чіткість на старті. Ви починаєте подружнє життя з прозорими фінансовими домовленостями та баченням майбутнього.
Джерело: Lubny-Rda

Що можна та не можна передбачити у договорі

Закон надає сторонам широку свободу у визначенні змісту договору, проте він може регулювати лише майнові відносини та питання матеріального утримання. Але не може обмежувати правосуб’єктність або особисті немайнові права. Тому у договорі можна передбачити:

Режим власності подружжя

  • Визначення правового статусу майна. Що з набутого у шлюбі вважається спільною сумісною власністю, а що належить лише одному з подружжя.
  • Закріплення за кожним з подружжя права власності на конкретне майно: квартира, авто, бізнес, цінні папери.
  • Порядок поділу майна в разі розірвання шлюбу, у тому числі за принципом, відмінним від загальних норм СКУ (ст. 60-71).
  • Умови набуття, користування та розпорядження спільним або особистим майном. Наприклад, чи потрібна згода другого з подружжя на продаж нерухомості.

Регулювання витрат і доходів

  • Порядок ведення спільного бюджету: чи створюється він, як формується, на що витрачається.
  • Хто з подружжя покриває щоденні витрати, оплачує рахунки, вносить платежі за кредитами.
  • Умови розподілу доходів: чи залишаються вони в особистому розпорядженні чи стають спільними.
  • Питання щодо відкриття спільних або окремих банківських рахунків, накопичень, інвестицій.

Примітка: закон не зобов’язує подружжя вести спільний бюджет, це виключно домовленість між сторонами.

Матеріальне утримання

Згідно зі ст. 99 СКУ, у шлюбному договорі можна передбачити:

  • Обов’язок одного з подружжя надавати матеріальне утримання іншому в певному розмірі або на певний строк.
  • Умови виплати: фіксована сума щомісяця або частка від доходу.
  • Строки початку та припинення виплат, зокрема, після розірвання шлюбу.
  • Механізм індексації виплат, відповідальність за прострочення, можливість компенсацій.

Важливо: такі умови можуть бути встановлені лише за взаємною згодою. Примусове включення положень про утримання без згоди сторін є недійсним.

Що не можна передбачати у шлюбному договорі

  • Обмеження правоздатності чи дієздатності сторін.
  • Регулювання особистих немайнових прав (наприклад, обов’язок проживати разом, народити дитину, виховувати її певним чином).
  • Положення, що погіршують становище дитини або суперечать інтересам третіх осіб.
  • Встановлення правового режиму майна, яке належить третім особам.
  • Суперечать закону або моральним засадам суспільства: наприклад, примус до певної поведінки в особистому житті.

Чи можна змінити або розірвати контракт

Шлюбний контракт можна змінити або розірвати як за згодою обох сторін, так і через суд. У разі, якщо обидва партнери дійшли спільного рішення про зміни умов контракту, пара може укласти додаткову угоду з юристами. Договір повинен бути оформлений в письмовій формі та засвідчений нотаріусом. Зміни можуть стосуватися окремих пунктів договору або його повної скасування. Після цього шлюбний контракт продовжує діяти відповідно до нових умов.

Джерело: Notarius.Kyiv

Якщо одна зі сторін не погоджується на зміни або розірвання контракту, питання можуть бути вирішені через суд. Тоді можна скасувати або змінити умови договору в разі істотної зміни обставин, які не були передбачені на момент укладання угоди, або якщо сторона порушує умови договору. Наприклад, якщо змінилась фінансова ситуація, здатність виконувати умови контракту чи стан здоров’я одного з подружжя. Суд також може розірвати контракт, якщо виявиться, що одна зі сторін підписала його під примусом або без розуміння наслідків дій.

Тренди укладання шлюбних контрактів в Україні 

У 2024 році українці уклали понад 2,7 тис. шлюбних договорів, що на 7% більше, ніж у 2023-му. Для порівняння: у 2021 році було укладено 4099 угод, повідомляє Опендатабот.

Джерело: Opendatabot

Цей тренд свідчить про посилення інтересу до шлюбних договорів. Зокрема, у 2024 році на кожні 54 шлюби припадав один шлюбний договір. А у 2023-му цей показник становив 72 шлюби на один договір. Такі дані підтверджують тенденцію до зростання усвідомленості українців щодо правових аспектів шлюбних відносин.

Особливості шлюбних контрактів з іноземцями та при виїзді за кордон

Тут треба враховувати різницю в законодавчих системах країн, мовну специфіку та міжнародне визнання документів. Передусім, сторони мають визначити, яке право буде застосовуватися до шлюбного договору – українське чи іноземне. Це положення обов’язково вказується в контракті, згідно з нормами міжнародного приватного права. Якщо таке право не обрано, контракт регулюється законом країни, де подружжя має спільне проживання або громадянство одного з подружжя. 

Наприклад, якщо українець укладає шлюб із громадянкою Італії й пара проживає у Польщі, то при відсутності домовленості про застосовне право, контракт регулюватиметься польським або італійським законодавством, залежно від обставин.

Також важливо, щоб документ був зрозумілим обом сторонам, тому його часто складають двома мовами – українською та мовою іншої сторони. Усі переклади мають бути офіційними, з нотаріальним посвідченням. 

Важливий аспект – міжнародна правова чинність договору. Контракт, укладений в Україні, не завжди автоматично визнається в іншій країні. Часто треба легалізувати або апостилювати документ, відповідно до вимог держави, де його планують застосовувати – у США, Канаді ЄС. Деякі країни, як-от Франція чи Німеччина, можуть вимагати укладання нового контракту, відповідно до їхнього законодавства, навіть якщо вже існує український аналог. Водночас у правових системах США та Великої Британії шлюбні контракти часто визнаються. Але суди можуть частково змінювати умови угод в разі спору, зокрема, якщо вони вважаються несправедливими або укладеними з порушеннями.

Якщо ж подружжя виїжджає за кордон на постійне місце проживання, важливо проконсультуватися з юристами у двох юрисдикціях, щоб забезпечити чинність контракту. Це дозволяє уникнути майнових конфліктів у разі розлучення чи смерті одного з партнерів.