Останні п’ять років стали для України періодом різких економічних змін. Пандемія, енергетична криза та повномасштабна війна суттєво вплинули на динаміку цін і структуру витрат домогосподарств. Саме тому редакція видання My Finance вирішила проаналізувати, які товари та послуги подорожчали найбільше за цей період і як змінилася цінова картина під час війни.
Якщо у 2020 році інфляція залишалася відносно помірною, то у 2022 році вона перевищила 26%, ставши піковою за останні роки. Після поступової стабілізації економіки у 2023–2025 роках загальний рівень цін значно перевищує довоєнний. Найбільш відчутно зросла вартість продуктів харчування, пального, енергоресурсів, житла та будівельних матеріалів — саме тих категорій, що формують основу щоденних витрат українців.
Продукти харчування: різкий стрибок у 2022 році
До 2022 року продовольча інфляція залишалася керованою, хоча вже у 2021 році спостерігалося зростання цін через світове подорожчання енергоносіїв та зерна. Проте саме війна стала переломним моментом.
Після лютого 2022 року відбулося порушення логістики, блокування портів, тимчасова окупація частини аграрних регіонів, що призвело до дефіциту окремих товарів і панічного попиту. У перші місяці війни ціни на базові продукти зростали щотижня.
Хліб за 2022 рік подорожчав приблизно на 30–40%, а за п’ять років — на 70–90%. М’ясо птиці у 2022–2023 роках зросло в ціні на 50%, а в порівнянні з 2020 роком — майже вдвічі. Свинина та яловичина додали 80–100%.
Особливо різкою була динаміка на ринку яєць. У 2022 році через скорочення виробництва та руйнування птахофабрик ціни зросли більш ніж удвічі в окремі періоди. Лише після відновлення виробничих потужностей у 2023 році ринок частково стабілізувався.
Овочі стали найбільш нестабільною категорією. Через окупацію частини Херсонської та Запорізької областей, які традиційно забезпечували ринок овочами, ціни на цибулю, моркву, буряк і капусту у 2022–2023 роках зростали на 100–150% у річному вимірі. Сезонні коливання стали значно різкішими, ніж до війни.
Молочна продукція додала 60–90% за п’ять років. Вартість літра молока зросла з 22–24 гривень до понад 40 гривень. Причинами стали зростання вартості кормів, електроенергії та скорочення виробництва.
Паливо: пікове зростання у воєнний період
Паливо стало однією з найболючіших тем 2022 року. Після руйнування Кременчуцького НПЗ і зміни маршрутів імпорту виник дефіцит бензину та дизеля. У травні-червні 2022 року ціни на бензин А-95 сягали 55–60 гривень за літр, тоді як у 2020 році він коштував 23–25 гривень. Загальне зростання за п’ять років перевищило 120–140%.
Дизель подорожчав ще більше — на 130–160%. Це безпосередньо вплинуло на аграрний сектор, логістику й громадський транспорт. Вартість перевезень зросла, що автоматично підняло ціни на товари в роздрібній торгівлі.
Після стабілізації постачань із країн ЄС ринок поступово збалансувався, однак ціни так і не повернулися до довоєнного рівня.
Енергетика: зростання тарифів і витрат бізнесу
Світова енергетична криза 2021 року вже створила передумови для зростання цін на газ. У 2022 році руйнування енергетичної інфраструктури в Україні посилило проблему. Попри адміністративне стримування тарифів для населення, електроенергія за п’ять років подорожчала більш ніж удвічі — з 1,68 гривні до понад 4 гривень за кВт•год.
Для бізнесу зростання було ще більш відчутним. Підприємства були змушені закладати вартість енергії у кінцеву ціну продукції. Це вплинуло на всі галузі — від харчової промисловості до сфери послуг.
Оренда житла: регіональні перекоси під час війни
Одним із найпомітніших наслідків війни стало масове внутрішнє переміщення населення. У західних регіонах — Львові, Івано-Франківську, Ужгороді — оренда у 2022 році зросла на 80–120%. У деяких містах вартість однокімнатної квартири фактично подвоїлася протягом кількох місяців.
У Києві ситуація була складнішою: спочатку ціни впали через виїзд населення, але вже у 2023–2024 роках ринок відновився, і орендна плата перевищила рівень 2021 року на 40–60%.
Будівельні матеріали та відбудова
Воєнні руйнування створили додатковий попит на будівельні матеріали. Металопрокат у 2021–2022 роках зростав у ціні на 120–180%. Деревина подорожчала на 100–150%, цемент — на 70–90%. Унаслідок цього вартість квадратного метра житла у великих містах зросла на 50–90% за п’ять років.
Відбудова пошкоджених об’єктів і зростання вартості логістики підтримували високий рівень цін навіть після часткової стабілізації ринку.
Автомобілі, техніка та імпортні товари
Девальвація гривні у 2022 році та глобальний дефіцит мікрочипів спричинили зростання цін на автомобілі. Нові авто подорожчали на 40–70%, а вживані — на 60–100% у пікові періоди.
Побутова техніка та електроніка зросли в ціні на 50–90%. Смартфони, ноутбуки, холодильники й пральні машини дорожчали через імпортну частину та коливання валютного курсу.
Послуги та щоденні витрати
Значно подорожчали медичні, освітні та побутові послуги. Приватна медицина за п’ять років додала 50–80%. Імпортні лікарські засоби у період валютних коливань дорожчали удвічі. Середній чек у закладах громадського харчування зріс на 60–100%.
Витрати на побутові послуги — ремонт техніки, перукарні, сервісні центри — також зросли через подорожчання електроенергії та оренди.
Інфляція останніх п’яти років мала хвилеподібний характер, але саме 2022 рік став піковим моментом, коли ціни зростали найшвидше. Війна стала ключовим фактором, який різко змінив структуру ринку, логістику та витрати бізнесу, що безпосередньо позначилося на вартості повсякденного життя.