Повномасштабна війна, що розпочалася у 2022 році, спричинила глибокі структурні зміни в економіці України. Руйнування інфраструктури, скорочення виробничих потужностей, блокування логістичних маршрутів, вимушена міграція мільйонів громадян і різке зростання державних витрат на оборону створили потужний інфляційний тиск. Упродовж 2022–2025 років економіка функціонувала в умовах постійних безпекових ризиків та значного бюджетного дефіциту, що безпосередньо впливало на динаміку цін.
Офіційні показники інфляції відображають середнє зростання споживчих цін, однак реальний інфляційний тиск для населення часто був відчутно вищим. Це пояснюється нерівномірним зростанням вартості базових товарів, передусім продовольства, пального, оренди житла та енергоносіїв. Редакція видання My Finance розбирається, чому фактичне подорожчання для українців виявилося відчутнішим за статистичні показники.
Інфляційний шок 2022 року
2022 рік став переломним з погляду цінової динаміки. За підсумками року інфляція становила 26,6% у річному вимірі. Найбільший приріст спостерігався у другій половині року, коли економіка вже повністю відчула наслідки руйнування виробничих і логістичних ланцюгів.
Найбільше подорожчали продукти харчування — понад 34% за рік. Зокрема:
- овочі — 60–70%;
- фрукти — близько 70%;
- яйця — понад 100% наприкінці року;
- цукор — понад 30%;
- м’ясо та молочна продукція — 25–35%;
- хліб та крупи — 30–40%.
З огляду на те що частка витрат на харчування у структурі споживчого кошика українців перевищує 40%, фактична інфляція для більшості домогосподарств перевищувала середній офіційний показник.
Додатковим фактором став дефіцит окремих товарів через пошкодження складів, підприємств і транспортної інфраструктури. Логістичні витрати зросли щонайменше на 10–20%, що автоматично впливало на кінцеву ціну.
Девальвація гривні та імпортна інфляція
У липні 2022 року офіційний курс гривні був переглянутий із 29,25 до 36,57 грн за долар США, що означало девальвацію приблизно на 25%. Це рішення мало стабілізувати валютний ринок, однак одночасно спричинило подорожчання імпортних товарів.
Після корекції курсу зросли ціни на:
- пальне;
- медикаменти;
- побутову техніку;
- електроніку;
- автомобілі та запчастини.
Оскільки значна частина українського виробництва має імпортну частину, девальвація вплинула також на товари вітчизняного виробництва.
Монетарна політика та бюджетний дефіцит
У червні 2022 року облікова ставка була підвищена до 25%. Це стало спробою стримати інфляційні очікування та зменшити тиск на валютний ринок. Водночас дефіцит державного бюджету перевищував 20% ВВП. Частина видатків фінансувалася коштом міжнародної допомоги, проте певний період використовувалося і монетарне фінансування.
Грошова маса у 2022 році зросла більш ніж на 20%, що за умов обмеженої пропозиції товарів підсилювало інфляційні процеси.
Енергетичний фактор і паливний ринок
У 2022 році через руйнування нафтобаз і логістичних маршрутів виник гострий дефіцит пального. У пікові періоди ціни на бензин і дизель зросли більш ніж на 60%. Це спричинило ланцюгову реакцію зростання транспортних витрат і подорожчання товарів.
Восени 2022 року масовані удари по енергетичній інфраструктурі призвели до масштабних відключень електроенергії. Підприємства змушені були використовувати генератори, що збільшило їх витрати на 10–15%. Частина цих витрат була перекладена на кінцевих споживачів.
Динаміка 2023 року: стабілізація
У 2023 році інфляція суттєво сповільнилася — до 5,1%. Цьому сприяли:
- жорстка монетарна політика;
- стабілізація валютного ринку;
- міжнародна фінансова підтримка;
- адаптація логістики;
- часткове відновлення виробництва.
Проте перегляд тарифів на електроенергію для населення додав понад 1 відсотковий пункт до загального показника інфляції.
2024 рік: помірна інфляція з ризиками
У 2024 році інфляційна динаміка залишалася підвищеною: за підсумками року річна інфляція становила близько 12%. Протягом року темпи зростання цін були нерівномірними, що відображало вплив як внутрішніх економічних чинників, так і зовнішніх ризиків. Економіка продовжувала адаптацію до воєнних умов, однак зберігалися суттєві виклики, пов’язані з безпековою ситуацією, необхідністю фінансування оборонних видатків та значним бюджетним дефіцитом.
Поступово розпочалося відновлення реальних доходів населення, зокрема завдяки стабілізації валютного ринку та пожвавленню економічної активності. Водночас купівельна спроможність домогосподарств залишалася нижчою за довоєнний рівень, оскільки накопичений інфляційний ефект 2022–2023 років продовжував впливати на структуру споживчих витрат.
2025 рік: вплив відновлення та бюджетної політики
У 2025 році інфляційна динаміка мала чітко виражену тенденцію до сповільнення. Якщо у травні річна інфляція сягала 15,9%, то вже у другому півріччі темпи зростання цін почали поступово знижуватися. У грудні 2025 року річний показник становив близько 8%, що майже вдвічі менше за весняний пік.
Одним із факторів впливу залишалася бюджетна політика. У 2025 році видатки державного бюджету на програми відбудови та інфраструктурні проєкти зросли, що підтримало внутрішній попит. Підвищений попит у будівельному секторі сприяв зростанню цін на окремі категорії матеріалів — металоконструкції, цемент, теплоізоляційні матеріали, — де річне подорожчання в окремі місяці перевищувало 8–12%. Послуги з ремонту та будівельних робіт також демонстрували зростання у межах 7–10% залежно від регіону.
Водночас динаміка житлово-комунальних тарифів залишалася стриманою. Загальний індекс цін на житлово-комунальні послуги у 2025 році збільшився приблизно на 2–3%. Більшість тарифів на електроенергію та газ для населення залишалися регульованими, що обмежувало прямий вплив енергетичного сектору на загальну інфляцію. Натомість зростання вартості управління житлом, утримання будинків та вивезення побутових відходів було помірним — у межах 4–6% за рік.
Структурні зміни у споживанні
За період 2022–2025 років структура витрат домогосподарств помітно змінилася. Частка витрат на продукти харчування зросла порівняно з довоєнним періодом і для значної частини домогосподарств наближалася до половини споживчого бюджету. Для соціально вразливих груп ця частка була ще вищою, що свідчило про посилення навантаження на їх доходи.
Орендна плата у великих містах та регіонах масового переміщення населення у 2022–2023 роках зросла в окремих випадках у 1,5–2 рази. Надалі ринок поступово стабілізувався, проте вартість оренди залишилася суттєво вищою за довоєнний рівень.
Сукупна інфляція за 2022–2025 роки
Якщо врахувати накопичений ефект інфляції за 2022–2025 роки, загальне зростання споживчих цін перевищило 55–60%. Це означає, що споживчий кошик вартістю 1000 грн на початку 2022 року у 2026 році коштує приблизно 1550–1600 грн.
При цьому для окремих категорій товарів — продовольства, пального, житла — фактичне зростання було ще вищим.
Інфляція воєнного періоду в Україні має комплексний характер і поєднує вплив військових ризиків, валютних коливань, бюджетної політики та структурних змін в економіці. Її особливість полягає у нерівномірності впливу на різні соціальні групи та регіони, що формує відмінності між офіційними статистичними показниками та реальними відчуттями населення.