Рішення щодо онлайн-кредиту дедалі частіше з’являється за лічені секунди. Проте за швидкою відповіддю стоїть не «робот, який роздає гроші», а алгоритм із чітко прописаними правилами оцінки ризику.
Повідомляє видання РБК-Україна.
Як пояснюють учасники ринку, автоматичне рішення означає, що система аналізує дані позичальника без участі менеджера — на основі заздалегідь визначених критеріїв. Йдеться про ідентифікацію клієнта через державні сервіси, оцінку фінансової поведінки та перевірку технічних параметрів для запобігання шахрайству.
Що саме перевіряє система
Після подання заявки на сайті чи в застосунку алгоритм перевіряє особу через інструменти на кшталт «Дії» або BankID, аналізує кредитну історію, платіжну дисципліну, а також дані про доходи й витрати. Додатково враховуються технічні характеристики пристрою та геолокація — це допомагає виявляти підозрілі операції.
На основі зібраної інформації система формує рішення: схвалити чи відмовити, а також визначає суму, строк, процентну ставку або кредитний ліміт. У більшості випадків процес триває кілька секунд і не потребує телефонних дзвінків.
Фахівці зазначають, що використання офіційних державних реєстрів зменшує ризик помилок і підробок. Для клієнта це означає швидкість, прозорість процедури та вищий рівень захисту.
Які дані можна використовувати, а які — ні
Аналітика Big Data дозволяє оцінювати кредитні ризики точніше, однак її застосування має чіткі юридичні межі. Фінансові компанії можуть аналізувати транзакції, історію користування сервісом, кредитну історію, а також технічні параметри пристрою — виключно з метою ідентифікації та антифроду.
Натомість заборонено використовувати чутливі персональні дані без прямої згоди клієнта. Йдеться про інформацію щодо стану здоров’я, політичних чи релігійних переконань, етнічного походження, а також приватні повідомлення чи файли. Ринок поступово відмовляється від сумнівних джерел даних і «злитих баз», оскільки це створює юридичні ризики.
Ключовим принципом залишається згода користувача та прозора мета обробки інформації.
Роль відкритих API та цифрових сервісів
Відкриті API дають змогу банкам і фінансовим сервісам обмінюватися даними в режимі реального часу — але лише за дозволом клієнта. Наприклад, позичальник може погодитися на передачу інформації про рахунок або доходи, щоб отримати швидше рішення чи індивідуальні умови кредитування.
При цьому доступ до даних ініціюється самим клієнтом і може бути відкликаний у будь-який момент. Передача інформації відбувається через захищені канали зв’язку.
Експерти відзначають, що цифровізація допомагає зменшити рівень проблемних кредитів. Завдяки інтеграції з електронними реєстрами скорочується кількість фіктивних заявок і випадків, коли одна особа одночасно оформлює позики в кількох установах.
Стандарти безпеки та право на пояснення
Сучасні фінансові компанії використовують шифрування даних під час передачі та зберігання, багаторівневий контроль доступу й фіксацію всіх операцій із персональною інформацією. Співробітники мають доступ лише до тих даних, які необхідні для виконання їх обов’язків.
Якщо система відмовляє у видачі кредиту, клієнт має право отримати загальне пояснення причин. Зазвичай це пов’язано з недостатньою кількістю даних, розбіжностями в анкеті, високим фінансовим навантаженням або ознаками потенційного ризику. Відмова не означає автоматично негативну оцінку клієнта — іноді це лише сигнал про необхідність додаткової перевірки.
Водночас експерти нагадують: онлайн-кредитування потребує відповідального підходу. Перед оформленням позики варто оцінити власні фінансові можливості та здатність своєчасно виконувати зобов’язання.
Раніше видання My Finance інформувало, що українські банки очікують зростання кредитування у 2026 році та підвищення попиту на позики від бізнесу й населення.