Виставковий центр може нагадувати великий склад: десятки тисяч квадратних метрів відкритого простору, високі стелі та вантажні ворота. Але один і той самий павільйон протягом року може приймати виставки, конгреси, концерти та корпоративні заходи.
Оренда площі при цьому — лише частина бізнесу. Команда видання My Finance розібралася, на чому заробляють великі виставкові комплекси, навіщо їм постійно заповнювати календар подій та як ця модель працює в Україні.
Мільйони квадратних метрів приносять сотні мільйонів євро
Масштаб виставкового бізнесу добре видно на прикладі Fiera Milano. У 2024 році сукупна площа, використана для виставок і конгресів групи, перевищила 1,84 млн кв. м, а консолідована виручка становила €273,2 млн.
За перші дев’ять місяців 2025 року на заходах використали вже понад 1,28 млн кв. м, а виручка сягнула €231,8 млн.
Такі показники формує не лише оренда павільйонів. Виставкові центри заробляють на цілому наборі послуг, які потрібні для проведення події.
Оренда — лише частина доходів виставкового центру
Навколо кожної виставки чи конференції виникає цілий набір додаткових послуг. Центр заробляє на оренді залів і конференц-приміщень, технічному оснащенні, монтажі та демонтажі, рекламі, паркуванні, кейтерингу та логістиці. Якщо оператор сам організовує виставку, до цього додаються внески учасників, продаж квитків і спонсорські контракти.
Для виставкового бізнесу кількість квадратних метрів не менш важлива, ніж їх завантаження. Чим більше подій приймає один павільйон протягом року, тим більше доходу може приносити одна й та сама площа.
Показовий приклад — Fiera Milano. За дев’ять місяців 2025 року лише італійський виставковий напрям провів 37 виставок на майже 896 тис. кв. м і отримав €179,6 млн виручки. Окремо конгресний бізнес приніс €45,3 млн.
Один павільйон може змінювати призначення кілька разів на місяць. Після завершення виставки стенди демонтують, зал звільняють і готують до наступної події. Чим менше простоює площа між заходами, тим більше вона може заробити.
Виставковий бізнес виходить за межі павільйонів
Найбільші виставкові оператори заробляють уже не лише на власних майданчиках. Messe Frankfurt у 2025 році провела 349 заходів у світі, які відвідали 4,8 млн людей. Виручка групи становила близько €766 млн, причому €368 млн вона отримала за межами Німеччини. Майже половина бізнесу фактично працювала за кордоном.
У такій моделі окремим активом стає вже сама виставка та її назва. Якщо професійна аудиторія звикла щороку приїжджати на конкретний захід, його можна масштабувати та проводити в інших країнах.
Виставки приносять гроші не лише самому оператору, а й місту. За оцінкою Prognos, заходи Messe Frankfurt щороку створюють у Німеччині близько €3,7 млрд сукупного економічного ефекту. Відвідувачі витрачають гроші на готелі, ресторани, транспорт та інші послуги, а учасники — на монтаж стендів, логістику й обслуговування. У результаті на великій виставці заробляє ціла низка бізнесів за межами самого комплексу.
МВЦ залишається найбільшим виставковим центром України
В Україні виставковий ринок менший, однак великі комплекси заробляють за тим самим принципом. Міжнародний виставковий центр у Києві є найбільшим виставковим комплексом України. Його загальна площа становить 73 228 кв. м, з яких 38 681,5 кв. м припадає безпосередньо на виставкові зали. Комплекс складається з чотирьох павільйонів та має 20 вантажних воріт, через які великогабаритне обладнання можна доставляти безпосередньо до залів.
Масштаб дозволяє використовувати МВЦ не лише для класичних виставок. За інформацією самого центру, комплекс розрахований на проведення масових заходів у закритих приміщеннях чисельністю від 5 тис. до 18 тис. учасників. Павільйони також можна використовувати для конференцій, концертів, корпоративних та інших масових заходів.
Максим Кріппа став одноосібним власником МВЦ
У 2026 році МВЦ перейшов під повний контроль Максима Кріппи. У 2025 році Кріппа отримав понад 75% МВЦ, а у 2026-му придбав решту близько 25% і став одноосібним власником комплексу.
Для Кріппи це не перша велика інвестиція в нерухомість Києва. До його активів також належать бізнес-центр «Парус» та готель «Україна».
Водночас доходи самого МВЦ почали відновлюватися ще до завершення угоди. За даними, які наводив «Інтерфакс-Україна», у 2024 році виручка компанії збільшилася на 71,4% і досягла 83 млн грн, хоча рік вона завершила з чистим збитком у 7,1 млн грн.
Порожні павільйони означають втрачений дохід
Величезний павільйон сам по собі ще не створює успішний виставковий бізнес. На відміну від офісу чи складу, який можна здати одному орендарю на кілька років, виставковий майданчик потрібно постійно заново продавати.
Утримання великого виставкового комплексу потребує значних постійних витрат незалежно від кількості подій. Опалення та кондиціонування великих приміщень, електроенергія, охорона, прибирання, ремонт, персонал і технічне обслуговування залишаються навіть тоді, коли павільйон порожній. Тому кількох великих подій недостатньо, щоб оцінити успішність майданчика: не менш важливо, скільки часу павільйони залишаються порожніми між заходами.
Після завершення однієї події зал може спорожніти за добу. Якщо наступного організатора немає, десятки тисяч квадратних метрів простоюють до наступного заходу. Для такого бізнесу навіть кілька вільних тижнів у календарі означають втрачений потенційний дохід. Тому оператору недостатньо просто здавати павільйони. Потрібен щільний календар подій, власні виставкові бренди, конгреси та додаткові послуги.
У цьому й полягає головна відмінність виставкового комплексу від звичайної комерційної нерухомості. Його найцінніший актив — не площа павільйонів сама по собі, а здатність знову і знову заповнювати її людьми, стендами та бізнесом.