Поки українська влада готувала країну до проходження важкої зими 2026/2027 року, російська влада почала наступ безпосередньо на економіку України. Кожного дня Кремль наносить удари по нашим підприємствам, складам готової продукції, логістичним хабам, сортувальним терміналам і торговій інфраструктурі та АЗС. Уряд шукає варіанти підтримки бізнесу, а також розблокування морських шляхів для поновлення експорту сільгосппродукції.
Які збитки
Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко днями повідомив, що руйнування інфраструктури та основних засобів через російські атаки лише у 2026 році завдали українській інфраструктурі близько $10 млрд збитків. Окремо економічний ефект від порушення експорту через удари по південній логістиці та фактичне блокування морських шляхів оцінюється приблизно у 1,5% ВВП.
При цьому під загрозою опинилися близько $40 млрд експортної виручки, пов’язаної передусім із аграрною продукцією та металургією, оскільки саме південні порти є ключовим каналом для їхнього вивезення. Економічні втрати накопичуються в умовах вкрай обмеженого бюджетного та фіскального простору.
«За оцінками Міністерства економіки, загальні збитки від руйнування інфраструктури та основних засобів, ймовірно, сягатимуть близько $10 млрд щорічно. Сукупні економічні втрати від цих руйнувань, а також від блокади морських портів, становлять близько 1,5 в.п. ВВП лише за цей рік», – сказав Кравченко.
На початку серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький оцінював прямі втрати агросектору від блокування чорноморського експорту у $1,5–3 млрд у 2026 році. Під загрозою перебувало понад 30 млн тонн зерна та олійних культур. Альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та автомобільний транспорт могли забезпечити лише приблизно 50–55% потужності великих чорноморських портів.
Якщо блокування триватиме до кінця року, оцінки стали значно песимістичнішими. 2 вересня Висоцький заявив, що фінансові втрати аграрного сектору можуть перевищити $10 млрд, а понад 30 млн тонн продукції можуть залишитися невивезеними.
Аналітики Forbes Ukraine прогнозували, що за тривалого блокування Україна може не доставити близько 24 млн тонн зерна і втратити понад $5 млрд потенційної експортної виручки. Якщо морські поставки відновляться вже у жовтні, дефіцит експорту може скоротитися приблизно до 3 млн тонн.
Тезово це виглядає так:
- близько $10 млрд — оцінка загальних збитків інфраструктурі від російських атак у 2026 році;
- 1,5% ВВП — ширший економічний ефект від порушення експорту та блокування портів;
- до $40 млрд — експортна виручка аграрного та металургійного секторів, яка опинилася під загрозою через удари по південній логістиці;
- $1,5–3 млрд — оцінка прямих втрат агросектору за сценарію тривалого блокування, яку Висоцький озвучував у серпні;
- понад $5 млрд — потенційна втрата експортної виручки через недоекспорт близько 24 млн тонн зерна за найгіршого сценарію;
- понад $10 млрд — пізніша оцінка можливих фінансових втрат агросектору, якщо морський експорт не відновиться до кінця 2026 року;
- понад 30 млн тонн агропродукції — обсяг, який ризикує залишитися невивезеним;
- $300 млн — орієнтовна вартість знищених інвестицій у логістичні склади; це лише фізична нерухомість, без товарів і непрямих втрат.
У Бюджетній декларації на 2027–2029 роки уряд України прогнозував, що у 2026 році ВВП України зросте на 1,6%. У 2027 та 2028 роках очікувалося прискорення економічного зростання до 4,5% та 5,3%. Але після нищівних ударів по підприємствам можна казати лише про збитки, а не зростання ВВП.
Підтримка бізнесу
Уряд України в терміновому порядку розробляє варіанти підтримки бізнесу та агросектору, що у підсумку повинно дати позитивний вплив на економіку країни. Уряд фактично формує кілька рівнів підтримки: дешеве фінансування, компенсацію воєнних ризиків, відновлення зруйнованих підприємств, енергетичну автономність і заходи для збереження внутрішньої торгівлі та постачання.
Зокрема передбачено у держбюджеті-2026 на Фонд розвитку підприємництва 18 млрд грн у межах програми «5-7-9%». Станом на 14 вересня бізнес уже залучив цього року 27 тисяч кредитів по цій програми на 119 млрд грн. 41 млрд грн припадає на підприємства у зонах високого воєнного ризику, 30,7 млрд грн — на переробку, ще 19,2 млрд грн — на інвестиційні проєкти.
Окремо з 1 липня запрацював механізм відновлення пошкодженого війною майна. Підприємство може отримати до 150 млн грн, причому перші два роки ставка становить лише 0,1% річних. Далі застосовуються умови «5-7-9%».
Також 10 вересня прем’єр Сергій Корецький заявив про підготовку програми кредитування оборотного капіталу до 1 млрд грн для одного підприємства або групи компаній. Держава компенсуватиме 5% ринкової ставки, а кошти можна буде використовувати, зокрема, для закупівлі товарів. Це особливо важливо для великих ритейлерів та логістичних компаній, яким після ударів потрібно швидко відновлювати запаси.
Щоб підприємці більш впевнено себе почували, Україна у 2026 році запустила державну програму страхування воєнних ризиків. Уряд уже збільшив максимальну компенсацію за пошкоджене або знищене майно до 30 млн грн, а компенсацію страхової премії — до 3 млн грн на рік.
Підвищений ризик
Зараз уряд хоче піти ще далі. Київ і Київську область планують включити до переліку територій підвищеного воєнного ризику. Одночасно пропонується розширити перелік майна, яке можна страхувати, — зокрема на паливні ємності, транспорт для перевезення пального, сільгосптехніку, вантажівки та причепи. Для одного підприємства загальна компенсація за програмою має залишитися на рівні 30 млн грн, а річний ліміт компенсації страхової премії планують підвищити з 3 млн до 5 млн грн.
Для переробної промисловості пропонується грантова програма на відновлення. Підприємство може отримати до 16 млн грн, але не більше підтвердженого розміру збитків. Окремо діють гранти до 8 млн грн на розвиток виробництва.
Після масованих атак на енергосистему уряд окремо стимулює бізнес будувати власну генерацію. Для малого й середнього бізнесу діють енергокредити під 0% до 10 млн грн на генератори, когенераційні установки та інше енергообладнання. Для більших проєктів передбачене кредитування під 7% до 250 млн грн на будівництво газотурбінної, газопоршневої, біогазової та когенераційної генерації. Станом на початок липня бізнес уже оформив 645 таких кредитів на 915,7 млн грн, а за більшою програмою — 163 кредити на 2,888 млрд грн.
Займається уряд вирішенням питання швидкого відновлення підприємств після російських ударів. Влада готує новий механізм доступу до державної нерухомості. Підприємства, чиї цехи, склади або офіси були знищені, зможуть отримати першочергове право орендувати державні приміщення, які Фонд держмайна виставляє на аукціони.
Після серії ударів по великих складах і розподільчих центрах уряд разом із РНБО розробляє окремий план безперебійного забезпечення населення продуктами, ліками та іншими товарами. Ключова ідея — децентралізація логістики. Корецький заявив, що уряд уже має план разом із ритейлерами та логістичними компаніями, за аналогією з децентралізацією енергетичної системи. Тобто йдеться про створення більшої кількості розподілених складів, логістичних вузлів і маршрутів замість концентрації великих обсягів товарів у кількох великих центрах, які стають зручними цілями для російських ударів.
Окремий напрям — прифронтові аграрні регіони. Мінекономіки готує додаткові компенсації, окремий підхід до зон ризикованого землеробства та нові інструменти для підприємств, які працюють або релокуються з територій бойових дій. Водночас держава стимулює саме переробку, щоб Україна менше залежала від експорту сировини. Це особливо актуально в умовах атак на порти: чим більша частка продукції переробляється всередині країни, тим більша додана вартість залишається в українській економіці.
Уряд одночасно намагається забезпечити стабільність бюджету за рахунок міжнародної допомоги. Наприклад, 14 вересня Україна підписала зі Світовим банком угоду на $841 млн бюджетної підтримки під гарантію Канади.
Тож шанси утримати українську економіку на плаву все ще є. Одночасно вітчизняний бізнес вчиться жити в умовах збільшення кількості повітряних тривог та можливості руйнування.