Коли працюєш на когось, багато рішень уже прийняті за тебе. Є завдання, дедлайни, керівник, колеги, зрозумілий перелік того, за що ти відповідаєш. Можна не погоджуватися з рішенням керівництва, можна вважати, що компанія рухається не зовсім туди, але врешті-решт тобі не потрібно щоранку прокидатися з думкою, що саме сьогодні потрібно вирішити, щоб уся ця система продовжувала працювати.
У власному бізнесі все інакше. Ти сам вирішуєш, що продавати, скільки вкладати, який контент створювати, чи варто запускати рекламу, чи піднімати ціну, яку партію товару замовляти і що робити, якщо попереднє рішення не спрацювало. Спочатку ця свобода дуже надихає, а потім у якийсь момент може з’явитися зовсім інше відчуття:
«А можна я сьогодні просто зроблю те, що мені скажуть?»
Мені здається, про цю сторону підприємництва говорять не так часто. Ми звикли бачити історії про свободу, власну справу, можливість не мати начальника і самостійно будувати свій графік. Але значно рідше говоримо про те, що іноді найбільше втомлює саме необхідність постійно бути людиною, яка приймає рішення.
Найважче – не працювати, а вирішувати
У бізнесі можна звикнути до великої кількості роботи. Якщо є зрозумілий план, навіть дуже насичений день не обов’язково здається важким. Значно більше виснажує ситуація, коли протягом дня тобі потрібно постійно щось обирати, причому жоден варіант не має гарантії, що він виявиться правильним.
Наприклад, у SpaceWise ми теж проходили через моменти, коли потрібно було вирішувати, куди рухатися далі. Спочатку ми пробували один напрямок, потім зрозуміли, що хочемо змінити його, тестували інші товари, думали про дропшипінг, а згодом дедалі більше приходили до того, що нам важливо самим контролювати продукт і розуміти, що саме отримує клієнт. Жодне з цих рішень не було очевидним у момент, коли його потрібно було прийняти.
У такій ситуації дуже легко почати нескінченно шукати правильну відповідь. Ще трохи почитати, ще з кимось порадитися, подивитися на конкурентів, перевірити цифри, подумати, чи точно зараз правильний момент. Іноді це справді допомагає прийняти більш зважене рішення, але іноді перетворюється на спробу знайти стовідсоткову впевненість там, де її просто не існує.
Бо в бізнесі майже ніколи немає людини, яка може сказати:
«Ось цей варіант точно спрацює»
Коли це твої гроші, сумніви відчуваються зовсім інакше
Помилитися в чужій системі теж неприємно. Але коли ти вкладаєш власні гроші у свій бізнес, відповідальність відчувається набагато сильніше.
Ти замовив товар – тепер потрібно його продати. Вклав гроші в рекламу – потрібно зрозуміти, чи була ця інвестиція виправданою. Вирішив змінити асортимент – тепер доведеться дивитися, як на це реагують клієнти. Навіть рішення, яке на папері здається цілком логічним, у реальності може не дати того результату, на який ти розраховував.
Саме тому підприємництво рідко буває історією про постійну впевненість. Швидше, це історія про те, як ти приймаєш рішення з тією кількістю інформації, яка є в тебе зараз, а потім дивишся на результат.
Іноді він тебе радує. Іноді змушує визнати, що треба було зробити інакше.
Для мене це одна з найбільш чесних частин власної справи: ти можеш дуже старатися, багато думати, аналізувати й усе одно не отримати гарантії.
Іноді хочеться не поради, а просто почути: «Роби ось так»
Є ще один момент, про який підприємці не завжди говорять уголос. Іноді тобі зовсім не потрібен ще один експерт, ще одна стаття чи ще десять варіантів розвитку бізнесу. Хочеться, щоб хтось просто подивився на ситуацію і сказав: «Роби це».
Не тому, що ти не здатен приймати рішення. Навпаки, ти приймаєш їх постійно. Просто від цієї кількості вибору в якийсь момент можна втомитися.
Особливо коли результат ще не настільки великий, щоб цифри самі дали відповідь. Коли бізнес тільки розвивається, далеко не кожен крок можна оцінити одразу. Ти можеш зробити щось правильно, але побачити результат через місяць. А можеш витратити час на те, що здавалося перспективним, і зрозуміти, що напрямок був не твоїм.
У такі моменти дуже легко почати сумніватися не тільки у своєму рішенні, а й у собі. Чи правильно я думаю? Чи не пропускаю щось важливе? Можливо, потрібно було зробити інакше? Можливо, інші вже давно зрозуміли те, до чого я ще тільки доходжу?
Насправді це не обов’язково означає, що з бізнесом щось не так. Часто це просто нормальна частина ситуації, у якій ти робиш те, для чого немає готової інструкції.
Власний бізнес не означає, що потрібно все знати самому
Мені здається, тут легко потрапити в іншу крайність – вирішити, що справжній підприємець повинен у всьому розбиратися сам і не мати потреби ні в чиїй думці. Я з цим не погоджуюся.
Можна мати партнера, команду, наставника, консультанта або просто людину, чию думку ти цінуєш. Можна показати комусь свої цифри, розповісти про проблему, запитати, як би інша людина вчинила на твоєму місці. Іноді один погляд зі сторони справді допомагає побачити те, що ти вже не помічаєш через постійне перебування всередині власної справи.
У SpaceWise ми теж багато речей обговорюємо між собою. І це не означає, що хтось завжди має правильну відповідь. Навпаки, розмова часто потрібна саме для того, щоб перевірити власну думку, побачити інший варіант або зрозуміти, що ти вже давно знаєш, яке рішення хочеш прийняти. Але тут є важлива межа: порада може допомогти прийняти рішення, проте не може забрати відповідальність за нього.
У певний момент все одно доводиться сказати: «Тепер вирішую я»
Можна прочитати десятки книг про бізнес, поспілкуватися з підприємцями, знайти наставника і зібрати величезну кількість інформації. Але настане момент, коли потрібно буде перестати збирати думки інших і зробити власний вибір.
Дорослішання підприємця не обов’язково полягає в тому, щоб перестати сумніватися.
Воно полягає в тому, щоб навчитися діяти навіть тоді, коли ти не впевнений на сто відсотків.
Тому що впевненість часто приходить не до рішення, а після нього. Ти обираєш напрямок, тестуєш його, дивишся на результат, робиш висновки і тільки тоді розумієш, чи був цей крок правильним. А якщо ні – це ще не означає, що потрібно ставити хрест на всій ідеї.
У цьому, до речі, і є одна з відмінностей між підприємництвом та уявленням про нього з боку. З боку здається, що успішні люди просто добре знають, що робити. Коли знаходишся всередині процесу, бачиш зовсім іншу картину: вони теж сумніваються, просто з часом стають спокійнішими щодо самої необхідності сумніватися.
Свобода, за яку теж потрібно платити
Коли ми говоримо «я сам собі начальник», це звучить як одна з головних переваг власної справи. І це справді перевага. Ти можеш змінювати напрямок, пробувати нове, встановлювати власні правила, вирішувати, куди вкладати сили та гроші.
Але у цієї свободи є інша сторона. Ти не можеш просто передати комусь папку з написом «вирішіть, будь ласка». Ти можеш делегувати частину роботи, але не можеш повністю делегувати відповідальність за те, куди рухається твоя справа. Навіть якщо сьогодні ти не знаєш відповіді, рішення все одно потрібно буде прийняти.
Власний бізнес влаштований так, що готових відповідей у ньому майже ніколи немає.
Можна просити поради, слухати інших, змінювати рішення, якщо воно не спрацювало, і визнавати, що іноді ти помилився. Можна не знати, що буде через місяць, і все одно продовжувати рухатися.
А потім у якийсь момент просто сказати собі: «Добре. Тепер вирішую я».