Рада Європейського Союзу 23 липня офіційно схвалила 21-й пакет санкцій проти Росії, який став одним із наймасштабніших від початку повномасштабної війни. Нові обмеження стосуються фінансового сектору, енергетики, військово-промислового комплексу, торгівлі, а також компаній і фізичних осіб, які допомагають Москві обходити раніше запроваджені санкції.
Про це повідомила Рада ЄС на офіційному сайті.
Що передбачає новий пакет санкцій
До нового пакета увійшли обмеження одразу за кількома напрямами. Зокрема, Європейський Союз:
- запровадив персональні санкції щодо 48 фізичних і 170 юридичних осіб;
- розширив санкції проти російських банків і фінансових установ;
- посилив контроль за криптовалютними платформами, які можуть використовуватися для обходу санкцій;
- ввів нові обмеження щодо “тіньового флоту” та підприємств нафтової галузі;
- розширив експортні обмеження для російського військово-промислового комплексу;
- запровадив додаткові торговельні санкції проти Росії та Білорусі.
Банківський сектор і криптовалюти
ЄС суттєво розширив фінансові санкції. Під нові обмеження потрапили 94 російські банки та фінансові установи, активи яких підлягають замороженню, а також забороняється будь-яке фінансування з боку європейських компаній.
Крім цього, заборону на проведення фінансових операцій поширили ще на 33 кредитні організації Росії, один банк із Киргизстану, пов’язаний із російською системою передачі фінансових повідомлень СПФС, а також три банки з інших країн, які, за оцінкою ЄС, сприяли обходу санкцій.
Окремий блок обмежень стосується криптовалют. До санкційного списку внесли 14 криптоплатформ, зареєстрованих у Грузії, Панамі, ОАЕ, Киргизстані, Білорусі та на Маршаллових островах. Також ЄС уперше створив механізм, який дозволяє повністю забороняти криптопослуги юрисдикціям, що допомагають Росії обходити санкційні обмеження.
Під ударом енергетика та “тіньовий флот”
Новий пакет також посилює тиск на енергетичний сектор Росії. До санкційного списку додали ще 41 судно “тіньового флоту”, який використовується для транспортування російської нафти. Таким чином загальна кількість підсанкційних суден зросла до 632.
Крім цього, обмеження запровадили проти восьми компаній та однієї фізичної особи, пов’язаних із роботою цієї мережі.
Санкції також торкнулися 18 компаній, трьох російських нафтопереробних заводів, одного великого білоруського НПЗ та компанії, що займається реалізацією білоруських нафтопродуктів.
До списку також внесли дві морські гавані, чотири аеропорти, одного з найбільших постачальників електроенергії та представника керівництва “Російських залізниць”.
Нові обмеження для військово-промислового комплексу
Окремий блок санкцій стосується російського оборонного сектору. ЄС запровадив санкції проти 56 фізичних і юридичних осіб, пов’язаних із військово-промисловим комплексом. Серед них 37 компаній, які беруть участь у виробництві або постачанні далекобійних безпілотників.
Ще 51 підприємство отримало посилені експортні обмеження на товари подвійного призначення. До переліку увійшли компанії не лише з Росії, а й із Китаю, Індії, Казахстану, Киргизстану, Туреччини та ОАЕ, які, за даними ЄС, допомагали обходити експортні обмеження.
Нові торговельні та персональні санкції
Європейський Союз розширив перелік товарів, заборонених до експорту в Росію. Під обмеження потрапили матеріали та обладнання, які можуть використовуватися для виробництва військової техніки, безпілотників і ракет.
Також ЄС заборонив імпорт низки російських товарів, серед яких окремі види руд, металів, скловиробів та автозапчастин. Аналогічні торговельні обмеження запровадили і щодо Білорусі.
Окремо санкції введено проти восьми осіб, яких у ЄС вважають причетними до поширення російської воєнної пропаганди. До списку також внесли російського генерал-майора, якого звинувачують у воєнних злочинах проти українських військовополонених.
Крім того, новий пакет посилює правовий захист європейських компаній. Зокрема, суди держав-членів ЄС отримають право не визнавати та не виконувати рішення російських судів, якщо вони стосуються спорів, пов’язаних із санкційними обмеженнями.
Відповідні нормативні акти набудуть чинності після офіційного оприлюднення в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Раніше видання My Finance розповідало, що ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2028 року.