2026 рік обіцяє стати переломним для ринку кредитування в Україні. Після складного періоду пандемії, економічної нестабільності та високих ставок, банки і державні програми готуються до змін, які впливають на доступність кредитів для домогосподарств та бізнесу. Позичальники повинні бути готові до нових умов оцінки кредитного ризику, зміни процентних ставок та оновлених програм іпотечного та споживчого кредитування.
У цій статті видання MyFinance розповість, які нововведення очікують українців і бізнес у 2026 році, як державна політика та монетарні рішення НБУ впливають на ринок кредитів, а також що варто знати позичальникам, щоб грамотно планувати фінанси та уникнути ризиків переплат.
Динаміка ринку кредитів у 2025–2026 роках
Ринок кредитування в Україні поступово відновлюється після падіння активності у попередні роки. За даними НБУ, банки нарощують кредитні портфелі як для бізнесу, так і для населення. У 2025 році чисті кредити бізнесу досягли 8,4 % ВВП, а населення 3,2 % ВВП, що свідчить про стабільне зростання попиту.
Споживче кредитування населення зросло більш ніж на 20 % рік до року, а корпоративне – на 15 %. Державна підтримка програм кредитування, зокрема пільгової програми «5-7-9 %», стимулює малий та середній бізнес: у 2025 році видано понад 30 000 позик на суму ~94 млрд грн, що на 20 % більше порівняно з попереднім роком.
Позитивним сигналом є зниження частки проблемних кредитів до ~25 %, що відображає покращення якості портфеля. Водночас умови кредитування продовжують залежати від макроекономічної ситуації, облікової ставки НБУ та стабільності фінансового сектору.
Монетарна політика та вплив ставки НБУ на кредити
У 2025–2026 роках монетарна політика Національного банку України залишається стримано жорсткою. Це безпосередньо впливає на вартість кредитів для бізнесу та населення. Регулятор утримує облікову ставку на рівні 15,5 %, це рішення спрямоване на контроль інфляції, підтримку стабільності валютного ринку та стримування інфляційних очікувань.
Стабільно висока облікова ставка означає, що банки платять більше за ресурси, які вони отримують від НБУ, і відповідно змушені встановлювати вищі процентні ставки за кредитами для клієнтів. Це робить кредити дорожчими, але також сприяє стримуванню інфляційного тиску та підтримці цінової стабільності в економіці.
Висока ставка впливає на всі основні сегменти кредитування:
- Споживчі кредити – банки закладають високу вартість ресурсів у ставки для населення, що робить такі позики дорогими.
- Кредити бізнесу – особливо довгострокові займають лише частину портфеля, оскільки дорожнеча фінансування стримує інвестиційну активність.
- Іпотечні кредити також залежать від ключової ставки, оскільки банки прагнуть зберегти маржу та уникати валютних ризиків.
Незважаючи на поступове зниження інфляції до однозначних показників у 2025–2026 роках, НБУ поки що утримує жорсткі монетарні умови до повного контролю цінового тиску. За прогнозами частини експертів, у разі стабільного зниження інфляції облікова ставка може поступово знижуватися до приблизно 13–14 % до кінця 2026 року, але це залежатиме від реального ходу інфляції та зовнішніх ризиків.
Нові правила оцінки кредитного ризику
У 2025-2026 роках Національний банк України переглянув підходи до оцінки кредитного ризику банками, наближаючи їх до європейських стандартів. Метою змін стало підвищення прозорості, точності оцінки ризиків і підтримка стабільного розвитку кредитного ринку. Регулятор актуалізував вимоги щодо розрахунку ризикованості кредитів, розширивши перелік активів і операцій, для яких застосовуються рейтингові оцінки, та зменшив вагу ризику для іпотечних кредитів і позик малого та середнього бізнесу. Це робить кредити більш доступними та стимулює активність у ключових сегментах економіки.
Нові правила дозволяють банкам точніше оцінювати потенційні втрати, визначати ризиковість позичальників і підтримувати розвиток малого бізнесу та ринку житлової іпотеки. Розширено перелік інструментів і форм забезпечення, які банки можуть враховувати, що знижує вартість кредитів для окремих груп позичальників. Зміни відповідають стандартам ЄС і принципам Базельського комітету з банківського нагляду, включаючи узгодження статистики непрацюючих кредитів і звітності.
Перехід до нової моделі заплановано поетапно до серпня 2026 року. Банки мають переглянути внутрішні політики щодо ризику, адаптувати IT-системи і провести тестові обчислення ризикових ваг. Такий поступовий підхід дозволяє уникнути шокового впливу на ринок кредитів і сприяє стабільності банківського сектору. У результаті нововведення відкривають шлях до доступнішого іпотечного та малого бізнес-кредитування та створюють більш передбачувані умови для позичальників.
Іпотечне кредитування: що змінюється у 2026 році
Іпотечний ринок в Україні у 2026 році залишається тісно пов’язаним із державною програмою “єОселя”. Більшість нових іпотечних позик, що видаються в країні, припадають саме на цей механізм, оскільки комерційні іпотеки за ринковими ставками все ще залишаються дорогими та менш доступними для широкого кола позичальників.
Програма «єОселя» передбачає пільгові ставки для різних категорій громадян (3 % або 7 % на перші роки кредиту з пільгами), значно нижчі за середні ринкові ставки, та мінімальний початковий внесок близько 20 %. Це робить її привабливою для молодих сімей, військовослужбовців, медиків, вчителів та інших пільгових категорій.
Однак динаміка видачі іпотечних кредитів за держпрограмами у 2025 році дещо змінилася порівняно з попередніми роками. Дані свідчать про те, що загальні обсяги іпотечного кредитування за програмою значно зросли з моменту її запуску, але у певні періоди темпи видачі можуть коливатися у зв’язку з макроекономічними умовами, високими ставками, загальною економічною нестабільністю і пов’язаними ризиками.
Одним із ключових напрямів розвитку є фінансова підтримка реалізації програми на державному рівні. Уряд ухвалив рішення докапіталізувати Українську фінансову житлову компанію «Укрфінжитло», яка опікується програмою «єОселя», на 30 млрд грн шляхом обміну облігацій внутрішньої державної позики на додаткові акції. Це дозволить забезпечити стабільне фінансування держпрограми на кілька років наперед і підтримати видачу тисяч іпотечних кредитів.
Крім того, за даними профільних джерел, у 2026 році «Укрфінжитло» планує залучити ще близько 65 млрд грн на продовження реалізації програми, що дасть змогу значно розширити її охоплення і підтримати більшу кількість позичальників.
Загальна картина видачі іпотек за держпрограмою також свідчить про реальний попит: у 2025 році за «єОселею» було видано тисячі іпотечних кредитів на суму майже 13 млрд грн, що підтверджує продовження попиту на доступне житло у суспільстві.
Ринок мікрокредитів і умови для позичальників
За даними на перше півріччя 2025 року, українці уклали 4,39 млн договорів мікрокредитів. Середня сума одного кредиту зросла до приблизно 6 029 грн, що на 9 % більше ніж у попередньому році. Щомісяця позичальники беруть близько 730 000 мікропозик, що свідчить про стабільно високий попит на ці фінансові продукти.
Разом із високою кількістю оформлених мікрокредитів зростає і сума боргів перед мікрофінансовими організаціями (МФО). За даними на третій квартал 2025 року, загальна заборгованість українців за мікрокредитами вже перевищує 25 млрд грн, що на приблизно 26 % більше, ніж на початку року. Це підтверджує тенденцію до збільшення залежності частини населення від мікрокредитів та, одночасно, підкреслює ризики, пов’язані з обслуговуванням таких боргів.
Важливо також відзначити, що загальна сума боргу в секторі МФО значно зросла порівняно з попередніми роками: станом на початок 2025 року українці вже були винні МФО понад 24 млрд грн, що вдвічі більше, ніж на початку повномасштабної війни, а борг продовжує зростати.
Умови мікрокредитів відрізняються від банківських позик за кількома ключовими параметрами. Такі кредити зазвичай видаються онлайн на короткі терміни з дуже високими процентними ставками. Через це загальна вартість таких позик може бути значно вищою, ніж у банківських кредитів, і позичальникам варто уважно оцінювати реальну ефективну процентну ставку та всі пов’язані витрати перед оформленням договору.
Зростання попиту на мікрокредити говорить про те, що для значної частини населення вони залишаються доступним. Проте дорогим, джерелом фінансування для покриття непередбачених витрат або короткострокових фінансових пробілів. Водночас ризики переплат і накопичення боргів значно вищі, ніж у більш традиційних кредитних продуктах, що робить важливою обачність і фінансова грамотність для потенційних позичальників.
Перспективи для позичальників у 2026 році
У 2026 році український ринок кредитування поступово відновлюється, а попит на кредити та іпотеки зростає. Велику роль відіграють державні програми підтримки. Зокрема «5‑7‑9 %» для малого бізнесу та «єОселя» для іпотеки, які роблять кредити більш доступними для позичальників.
Банківська конкуренція також сприятиме покращенню умов кредитування. Проте висока облікова ставка НБУ (понад 15 %) утримує процентні ставки на відносно високому рівні у першій половині року. Поступове зниження інфляції та стабілізація економіки у середньостроковій перспективі можуть зробити кредити доступнішими та полегшити умови позик.
Таким чином, перспективи для позичальників у 2026 році виглядають змішаними, але з позитивними трендами: доступність кредитів покращується завдяки держпідтримці та конкуренції, водночас ставки і умови залишаються залежними від політики НБУ та економічної стабільності країни.