Чи доводилося вам робити імпульсивні покупки, щоб підбадьорити себе та поповнити запаси гормону щастя – дофаміну? Багато людей кажуть, що це їм допомагає впоратися зі стресом. Але потім обов’язково з’являється діра в бюджеті і картання через власну слабкість. Чи є тут вихід? Розберемо цю ситуацію.
Синдром спонтанного покупця
Статистика показує, миттєвій спокусі піддається 84% усіх покупців, а понад 40% покупців витрачають на покупки більше, ніж вони розраховували. Що ж змушує людей робити незаплановані покупки? В основі імпульсивних покупок лежить вагоме нейропсихологічне та еволюційне підґрунтя. Бо з погляду еволюції так звані «шопінгові забіги» можуть дуже сильно корелювати з пошуком нового. Знайти нову територію, нову їжу чи нових партнерів для спарювання – новизна завжди була еволюційно вигідною.
Багато в чому ця потреба пояснюється тим, як влаштований наш мозок і зокрема дофамінова система: імпульсивні покупки часто супроводжуються сплеском дофаміну, нейротрансмітера, що асоціюється з почуттям задоволення і винагороди. Цей нейротрансмітер своєю чергою активує мезолімбічну систему, яка ще іноді називається «шляхом винагороди». Цікаво, що дофамін активується не лише в момент покупки, але й при передчутті цієї дії. Реклама та маркетингові стимули здатні підсилювати очікування винагороди, що підвищує ймовірність імпульсивної покупки.
Дофаміновий сплеск зазвичай короткочасний, тож це відчуття задоволення триває недовго. Як тільки ефект дофаміну проходить, ви можете відчувати розчарування або провину за незаплановану покупку. Але нашому мозку потрібна нова «доза», щоб змінити неприємні відчуття на відчуття задоволення, а він вже знає, як саме можна швидко і «дешево» для себе (тобто без значних витрат енергії) її отримати.
Імпульсивне споживання і війна
Попри економічні труднощі під час війни кількість імпульсивних покупок підвищується. І це закономірно: війна приносить із собою багато стресових факторів: небезпека, втрати, відсутність стабільності. Фактично, ми знаходимося в умовах хронічного стресу. Через вищезазначений швидкий викид дофаміну імпульсивні покупки можуть стати своєрідною спробою зменшити рівень стресу та отримати, хоч і короткочасне, але задоволення.
Також тут додається фактор ілюзії контролю. Під час війни теперішнє і майбутнє стає дуже невизначеним. Люди не знають, що може статися через хвилину або що буде завтра, і це викликає тривогу. Ми не можемо контролювати дуже багато речей, в тому числі й свою безпеку. Для багатьох шопінг стає способом відчути хоча б якийсь контроль над ситуацією або створити ілюзію «нормальності» життя.
Безпосередньо на людське прагнення до споживання діє і страх смерті. Дослідження з психології імпульсивних покупок показують, що коли люди стикаються з нагадуванням про смертність (наприклад, через перегляд новин про війну або хвороби), вони схильні робити більше емоційних і статусних покупок. Такі покупки можуть служити символічним захистом від екзистенційної тривоги. Вони допомагають людині відчути, що її життя має значення, навіть якщо воно обмежене часом.
Як уникати імпульсивних покупок?
Найкращою стратегією для боротьби з будь-якою адиктивною поведінкою є стратегія уникнення. Вважається, що в середньому мозку потрібно близько 28 днів, щоб переналаштувати дофамінову систему. Але в сьогоднішніх реаліях варто зазначити, що хронічний стрес суттєво знижує силу волі та здатність протистояти спокусам, оскільки переводить організм у стан «бий або біжи», змушуючи нас фокусуватися на короткострокових цілях.
Для прийняття рішень, спрямованих на довгостроковий добробут, потрібен протилежний підхід: «зупинись і подумай». Ці реакції активують різні частини нервової системи: симпатичну для «бий або біжи» та парасимпатичну для «зупинись і подумай», що по-різному розподіляє енергію. У стані стресу важко ухвалювати правильні рішення на майбутнє, особливо коли сила волі щодня випробовується.
Тож ефективним вирішенням для уникнення імпульсивних покупок буде пошук альтернативних шляхів отримання дофаміну, які не є шкідливими. До таких належать фізична активність, споглядання красивого (наприклад, пейзажів природи, картин чи прослуховування музики), здатність почати й завершити якусь справу і побачити результат своєї роботи (наприклад, прибирання).
Крім цього, варто розробити фінансовий план і визначити рівень заощаджень та витрати на усілякі забаганки. Якщо не впораєтеся самі, скористайтеся послугами сімейного (особистого) фінансового радника, який стане таким собі фінансовим лікарем: спланує, скерує, порадить та нагадає про важливе.
Простежити куди зникають гроші допоможуть конкретні стратегії контролю витрат та інструменти для їх відстежування. Сьогодні існує безліч мобільних додатків, які аналізують витрати. Якщо ви розраховуєтеся виключно банківською картою, можна просто скористатися банківським додатком (вони сортують за періодами й за категоріями одразу). Особисто Олена Литвин має для контролю витрат ексель-таблицю і на початку роботи із клієнтами пропонує їм вести розрахунки теж у таблиці або вручну у блокноті — так до аналітичної роботи мозку підключається ще й моторика.
Поради для стримування себе
Нижче наводимо декілька порад, які стануть у пригоді, якщо ви не можете втриматися від імпульсивних покупок. Обирайте собі варіанти, як заощадити гроші:
Спитайте себе, який у вас настрій. Хороший чи поганий? Подихайте глибоко 30 секунд, заплющивши очі. Таким чином ви розберетесь у своїх емоціях та заспокоїтесь, зрозумієте свій стан, а може краще просто «попити кави»?
Спитайте себе, чи є це вже у вас, чи може схоже, чи воно доповнює щось, чи воно просто буде валятись (пʼята сумочка чи двадцята кофтинка, краватка)? Поки ви думаєте, в голові пронесеться маса думок і якась вас однозначно на секунду зупинить.
Просійте через «три сита». Ця річ мені просто сподобалась чи я саме таку довго хотіла і шукала? Якщо ви її довго шукали, чи необхідна вона вам, чи ви просто хотіли її мати й ось знайшли? Якщо річ необхідна, то від чого я можу відмовитись наступні дні, щоб не вибитись із балансу особистого бюджету?
Купуйте завтра.
Спитайте себе: а де може бути дешевше?
Деякі дослідження виявили, як на наші фінансові рішення може впливати фізичний дотик. Відомий випадок, коли напередодні різдвяних свят генеральний прокурор штату Іллінойс попередив споживачів не брати в руки товар, якщо вони ви не збираєтеся його купувати, тому що це може сприяти імпульсивній покупці.
Визначте список товарів, які ви не купите нізащо. Наприклад, красиве канцелярське приладдя, якого у вас і так вже назбиралося вдосталь. Здавалося б, що таке 50-100 гривень за чергові ручку або блокнот, але ж вони раз за разом складаються у солідну суму.