В Україні розпочався сезон збору врожаю. Відбувається це в умовах продовження обстрілів з боку російських окупантів. Попри воєнні ризики, агросектор залишається основою українського експорту, який демонструє зростання у поставках олії, м’яса птиці, молочної продукції, цукру, борошна, макаронних виробів та іншої продукції з доданою вартістю. Навіть в умовах постійного знищення складів, полів та виробничих потужностей українські підприємці продовжують розвивати своє виробництво.
Рекорди виробництва макаронних виборів та кускусу
На цьому тижні стало відомо, що Україна більш ніж удвічі збільшила експорт макаронних виробів і кускусу. У 2025–2026 маркетинговому році за кордон поставили 29,5 тисяч тонн продукції, що на 129% більше, ніж роком раніше. Саме макаронні вироби та кускус продемонстрували найвищі темпи зростання серед усіх продуктів переробки зерна.
За підсумками зазначеного періоду обсяг експорту продукції переробки зерна досяг 543,4 тис. тонн, що на 1,2% перевищує показник попереднього маркетингового сезону. Найвагомішу частку в структурі поставок, як і раніше, займали висівки — 365,9 тис. тонн.
Основними ринками збуту українських макаронних виробів стали Німеччина, куди було експортовано 6,4 тис. тонн продукції.
Менше наших макаронів їдять у:
- Молдові (3 тис. тонн),
- Великій Британії (2,7 тис. тонн),
- Румунії (2,6 тис. тонн),
- Латвії (2,3 тис. тонн).
Водночас поставки круп і гранул за кордон зменшилися на 17,6% порівняно з попереднім сезоном і становили 26,2 тис. тонн. Найбільше цієї продукції закуповували Молдова, Ізраїль, Румунія, Коста-Рика та Литва.
Інші напрямки
Кондитерська промисловість. Українська кондитерська галузь залишається одним із найуспішніших сегментів харчової промисловості.
За оцінками галузевих асоціацій, у 2025 році експорт кондитерських виробів зріс приблизно на 12–15% порівняно з попереднім роком. Основний приріст забезпечили шоколадні вироби, печиво, вафлі, карамель та борошняні солодощі. Близько 60–65% експорту припадає на країни Європейського Союзу, де найбільшими покупцями стали Польща, Німеччина, Румунія, країни Балтії та Чехія. Додатковими ринками збуту залишаються Велика Британія, Молдова, Ізраїль та країни Близького Сходу. Виробники активно модернізують виробництво, переходять на європейські стандарти якості та інвестують у сучасне пакування, що дозволяє поступово розширювати свою присутність у великих торговельних мережах ЄС.
Виробництво напоїв. Один із найшвидших темпів зростання демонструє експорт безалкогольних напоїв, соків, мінеральної води, пива та окремих категорій алкогольної продукції.
За попередніми оцінками, у 2025 році експорт цієї продукції збільшився приблизно на 15–20%. Найвищий попит мають натуральні соки, мінеральна вода, крафтове пиво та органічні напої. Основними покупцями залишаються Польща, Німеччина, Румунія, Литва, Латвія та Словаччина. Виробники активно розширюють асортимент продукції з натуральною сировиною, знижують використання штучних компонентів і адаптують продукцію до європейських вимог щодо маркування та безпечності харчових продуктів.
Молочна галузь. Найбільш динамічними експортними категоріями залишаються сухе молоко, вершкове масло, сири, казеїн і молочна сироватка.
За підсумками 2025 року експорт молочної продукції зріс орієнтовно на 18–25%, тоді як поставки окремих категорій вершкового масла та сухого молока збільшилися ще швидше завдяки високому попиту на світовому ринку. Близько 70% експорту молочної продукції вже спрямовується до країн ЄС, а також до держав Близького Сходу й Північної Африки. Українські підприємства активно проходять європейську сертифікацію HACCP та інші процедури контролю якості, що дозволяє збільшувати кількість підприємств, допущених до експорту в ЄС.
Консервна промисловість. Експорт овочевих, фруктових, м’ясних консервів, томатної пасти, соусів, джемів і готових харчових продуктів демонструє стабільне зростання.
За оцінками ринку, у 2025 році поставки консервованої продукції за кордон збільшилися приблизно на 10–14%. Найбільшим попитом користуються овочеві консерви, мариновані овочі, томатна продукція та фруктові заготовки. Основними покупцями залишаються Польща, Німеччина, Чехія, Литва, Латвія, Молдова та країни Скандинавії. Українські виробники роблять ставку на натуральну сировину, сучасний дизайн упаковки та продукти тривалого зберігання, що відповідають європейським вимогам.
М’ясна продукція. Найбільшим драйвером залишається експорт м’яса птиці, який формує переважну частину всього експорту м’ясної продукції України.
За підсумками 2025 року поставки продукції птахівництва зросли приблизно на 8–12%, а продукції глибокої переробки м’яса — майже на 15%. Основними ринками збуту залишаються країни Європейського Союзу, Велика Британія, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та інші держави Близького Сходу. Значний внесок у розвиток експорту роблять великі виробники, які інвестують у розширення переробки та виробництво готових продуктів із більшою доданою вартістю.
Продукти глибокої переробки
Саме цей напрямок сьогодні визначається урядом як один із ключових для трансформації українського аграрного експорту.
У 2025 році продукція агропереробки вже забезпечила 56–56,1% всього товарного експорту України, тоді як частка сирої аграрної сировини поступово скорочується. Найдинамічніше зростають поставки борошна, макаронних виробів, крохмалю, маргарину, рослинних білків, комбікормів, харчових інгредієнтів та інших продуктів із високою доданою вартістю. Експорт окремих категорій продукції глибокої переробки збільшився на 10–20%, а макаронних виробів — майже на 13%. Найбільшими покупцями є Німеччина, Польща, Молдова, Румунія, країни Балтії та Велика Британія. Український уряд і міжнародні фінансові організації вважають розвиток переробної промисловості стратегічним завданням, адже продаж продукції з високою доданою вартістю приносить значно більшу валютну виручку, ніж експорт сировини, створює нові робочі місця та залучає інвестиції. Саме тому держава стимулює будівництво нових підприємств із переробки зернових, олійних культур, молока та м’яса, а також розширення експорту готової продукції на європейські ринки.
Підсумовуючи, можна сказати – незважаючи на повномасштабну війну, яка вже йде п’ятий рік, Україна не здає позиції на світовому аграрному ринку. Навпаки, з’являються нові можливості для розвитку та переходу від сировинної держави до країни якісної кінцевої продовольчої продукції.