Ті, хто застав початок 1990-х або знає про них з розповідей батьків, має пам’ятати гіперінфляцію. У 1993-му цінники змінювалися упродовж дня, а до банкнотного ряду весь час додавали нові купюри. Звершувався цей період номіналом в один мільйон. Зрештою, галопування інфляції вдалося зупинити, була проведена грошова реформа і випущена перша гривня. Так, у 1996-му гривня була найменшою банкнотою, а найбільшою була сотня. Нині ми дійшли до купюри в 2 тисячі гривень, та чи є привід для стурбованості?
Востаннє новий номінал випускали у 2019-му
Спочатку – трохи попередньої історії. Вирішено, що Національний банк України введе в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень – це станеться 4 вересня. На новій банкноті буде зображення видатного українського поета-шістдесятника Василя Стуса. На іншому боці — філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Востаннє банкнотний ряд гривні оновлювали у жовтні 2019 року, коли Нацбанк ввів в обіг купюру номіналом 1000 грн із портретом Володимира Вернадського. До цього найбільшим номіналом була банкнота у 500 грн.
Появу нових великих номіналів НБУ зазвичай пояснює зростанням цін і доходів населення: що вища інфляція та зарплати, то більше банкнот потрібно для одного розрахунку — а отже, зростають витрати на друк та обслуговування готівкового обігу.
Велика купюра, якій здебільшого не раді
Важливо розуміти: сам по собі випуск нової грошової купюри (особливо вищого номіналу) сам по собі не є причиною бід, але люди часто сприймають це негативно. Це пов’язано з психологічними факторами та певними економічними ризиками.
Ось головні причини, чому поява нової купюри може вважатися поганим знаком: випуск великого номіналу може бути розцінений як ознака інфляції та знецінення грошей. В цьому є своя логіка, бо нові великі банкноти випускають тоді, коли старі гроші втрачають купівельну спроможність. Тобто для населення це чіткий сигнал: валюта слабшає. А це часто викликає тривогу та страх перед майбутнім подорожчанням товарів, що в свою чергу провокує ажіотаж – люди починають скуповувати продукти чи валюту, що штучно підштовхує ціни вгору.
Є й деякі технічні незручності. Попри те, що одна велика купюра дозволяє не носити з собою безліч дрібних, у продавців можуть виникати проблеми з рештою. Крім того, під новий номінал доведеться переналаштовувати техніку: банкомати, термінали та лічильні машини потребуватимуть оновлення програмного забезпечення, що коштує грошей.
Існує й ризик підробок, адже шахраї часто користуються тим, що люди ще не знають захисних знаків нової банкноти. Нарешті, кожна нова паперова купюра – це крок назад від цифровізації, курс на який нібито взяла держава Україна.
Ще один додатковий ризик – це підсилення тіньової економіки, бо паперові гроші полегшують готівкові розрахунки в обхід податків. Випуск нового номіналу, зрештою, означає і додаткове навантаження на бюджет – випуск паперових грошей та їх логістика коштують дорого, на відміну від безготівкових платежів.
Неєвропейський тренд, але лише як воєнний виняток
На додачу зазначимо, що, випускаючи купюру номіналом у 2000, Україна пішла проти світового тренду. Більшість країн останніми роками обмежують використання великих готівкових номіналів, тоді як НБУ розширив номінальний ряд. Саме так: ЄС скорочує роль великої готівки. Власне, ЄЦБ припинив друк банкноти 500 євро, а країни Європи поступово посилюють обмеження на готівкові розрахунки.
Щоправда, воєнний фактор може тут бути винятком. Українські реалії вельми відрізняються від європейських, і саме цим можна пояснити рішення НБУ. Але після війни варто розглянути деномінацію банкнотного ряду. Саме це, на думку експертів, могло би стати системною альтернативою поступовому введенню дедалі більших номіналів.
Наголосимо ще раз: протягом останніх двох десятиліть більшість розвинених країн не розширюють, а навпаки звужують сферу використання великих готівкових номіналів. Основною причиною таких рішень є боротьба з тіньовою економікою, ухиленням від сплати податків та відмиванням коштів.
Що каже держрегулятор
Тим часом Національний банк України намагається дезавуювати неприємне враження від входу в обіг нової купюри. Регулятор заявляє, що поява нової банкноти номіналом 2000 гривень не матиме впливу на рівень інфляції. Адже, мовляв, таке рішення є наслідком змін в економіці – зростання цін, доходів населення та обсягів готівки в обігу, а не передумовою цих процесів.
У Нацбанку наголосили, що готівкові кошти потрібні, щоб обслуговувати розрахунки в економіці. Коли економіка змінюється, банкнотний ряд має відображати ці зміни. Там зазначили, що останній новий номінал гривні – банкнота 1000 гривень – був введений сім років тому. За цей час Україна пережила пандемію COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії.
За даними Державної служби статистики, за цей період середньомісячна заробітна плата в Україні зросла приблизно втричі, рівень цін за показником інфляції – удвічі. Водночас, за інформацією НБУ, більш ніж удвічі збільшився обсяг готівки в обігу. Окрім того, у НБУ пояснюють, що надмірна кількість банкнот різних номіналів створює незручності для громадян та збільшує витрати держави на організацію готівкового обігу.
Одним словом, в НБУ переконують, що причин для хвилювання немає. Повіримо?..