Україна визначила графік виконання 12 структурних маяків у межах нової програми розширеного фінансування EFF із Міжнародним валютним фондом. Найближчі зобов’язання стосуються податкових змін, реформи митниці та оновлення підходів до управління державними компаніями.
Повідомляє Міжнародний валютний фонд на офіційному сайті.
Податковий пакет і новий очільник митниці — до кінця березня
До кінця лютого уряд має імплементувати рекомендації щодо посилення процедури відбору членів наглядових рад державних банків. Йдеться про оновлення складу номінаційного комітету, запровадження суворіших вимог до конфіденційності та оцінювання кандидатів, а також прив’язку повторного призначення до щорічної оцінки ефективності.
До кінця березня передбачено одразу два ключові кроки: призначення постійного голови Державної митної служби та ухвалення пакета податкових заходів на 2026–2027 роки.
Серед запланованих рішень:
- оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;
- скасування пільги на імпорт у маловартісних поштових відправленнях до 150 євро;
- закріплення підвищеного військового збору на рівні 5% на постійній основі;
- обов’язкова реєстрація платниками ПДВ з 1 січня 2027 року для ФОПів на спрощеній системі, якщо їх оборот перевищує загальний поріг (його планують підвищити, але не більш як до 4 млн грн).
У меморандумі зазначено, що уряд має намір мінімізувати можливості зловживання спрощеною системою для ухилення від сплати податку на доходи.
Зміни для спрощенців і боротьба з тіньовою зайнятістю
У 2026 році планують подати зміни до Податкового кодексу. Частину видів діяльності з підвищеним ризиком маскування трудових відносин — зокрема у сферах ІТ, бухгалтерських, аудиторських, маркетингових, інженерних і юридичних послуг — можуть виключити з другої групи спрощеної системи. Для третьої групи розглядається запровадження підвищених диференційованих ставок.
Окремий блок стосується змін до трудового законодавства та посилення контролю з боку інспекції праці. Влада планує жорсткіше застосовувати нові правила для зменшення рівня прихованої зайнятості. Передбачається і подальша цифровізація адміністрування — зокрема через інтеграцію даних у межах системи «Обрій».
Фінансовий сектор і держбанки
З попередньої програми зберігається постійний структурний маяк: банки, які визнаються неплатоспроможними та переходять у державну власність, не підлягатимуть рекапіталізації коштом бюджету. У разі порушення пруденційних вимог вони передаватимуться до Фонду гарантування вкладів для врегулювання.
Також до кінця червня 2026 року Україна має подати зміни до Податкового кодексу для узгодження правил трансфертного ціноутворення зі стандартами ОЕСР та імплементації положень директиви ЄС щодо протидії ухиленню від оподаткування (ATAD).
Окремим зобов’язанням є затвердження оновленої стратегії розвитку державних банків з урахуванням цілей приватизації та розширення гарантій для мажоритарних системних держбанків.
Енергетика, антикорупційна інфраструктура та ринки капіталу
До кінця липня 2026 року уряд має оприлюднити технічний аналіз із кількісною оцінкою витрат на квазіфіскальну діяльність у сферах електро-, газо- та теплопостачання. Документ має містити сценарії поступового переходу до відшкодування витрат із належним захистом вразливих споживачів.
До кінця року передбачено створення дизайну централізованого сховища даних для податкового та митного адміністрування, а також оновлення закону про регулятора ринку капіталу з переходом до дворівневої моделі управління.
Серед інших зобов’язань — запровадження системи нагляду за ризиками критично важливих третіх сторін, оновлення підходів до перевірки декларацій активів із пріоритетом для посадовців високого рівня та завершення формування складу Рахункової палати з перевірених кандидатів.
Виконання цих умов є частиною домовленостей із МВФ у межах програми EFF та необхідною передумовою для подальшого фінансування й макрофінансової стабільності країни.
Раніше видання My Finance повідомляло, що у МВФ заявили: Україна має потенціал стати однією з найдинамічніших економік Європи, якщо продовжить реформи.