Державна податкова служба у своїй свіжій індивідуальній податковій консультації (ІПК від 09.06.2026 р. № 3290/ІПК/99-00-21-02-02) розставила крапки над «і» у питанні затримок із поверненням закордонних позик. Податківці констатують: саме по собі прострочення тіла кредиту не створює нових фіскальних зобов’язань. Проте з процентами ситуація зовсім інша — нарахування триває, а разом із ним «вмикаються» вимоги щодо утримання податку на доходи нерезидента та коригування фінансового результату.
Детальний аналіз того, які операції підпадають під податкові різниці за п. 140.2 ПКУ, коли починає діяти режим контрольованих операцій та як законно оптимізувати податок за міжнародними договорами, вже доступний на LIGA360.
Воєнні обмеження НБУ: що під забороною, а що ні?
Сьогодні українські компанії фізично не можуть повернути основну суму боргу за кордон через діючі валютні обмеження. Відповідно до «воєнної» постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18, транскордонні перекази заблоковані.
Важливий виняток: заборона не поширюється на обслуговування боргу. Перераховувати проценти за кредитами іноземних партнерів дозволено й необхідно, тоді як повернення самого тіла кредиту наразі заморожене об’єктивними форс-мажорними обставинами.
Головні фіскальні ризики для бізнесу
Для компаній-позичальників ця ситуація на практиці трансформується у два ключові ризики:
- «Тонка капіталізація» (п. 140.2 ПКУ): якщо обсяг боргів перед нерезидентами перевищує власний капітал компанії у понад 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування доведеться збільшувати. Коригуванню підлягає сума процентів, що перевищує 30% від скоригованого показника EBITDA.
- Податок на репатріацію (пп. 141.4.2 ПКУ): будь-яке фактичне перерахування процентів нерезиденту зобов’язує утримати податок за ставкою 15%. Зменшити цю ставку або повністю звільнити виплату від оподаткування можна лише за умови, що між країнами діє чинний міжнародний договір (Конвенція про уникнення подвійного оподаткування).
Позитив від ДПС: без штрафів за граничні строки
Є й хороші новини для бізнесу. Фіскали окремо верифікували статус процентних платежів: вони класифікуються як поточні валютні операції, а не торговельні. Це означає, що на них не поширюється контроль за граничними строками розрахунків, тож нараховувати пеню за цим треком податкова не має підстав.