На цьому тижні Верховна Рада провалила голосування за правки до законопроєкту №12360, який має внести зміни до Митного кодексу та запровадити податок на додану вартість для посилок із-за кордону вартістю до 150 євро. Депутати не змогли відправити на повторне друге читання законопроєкт про скасування пільг на оподаткування посилок, на якому наполягає Міжнародний валютний фонд. У перших коментарях після провалу голосування Міністерство фінансів зазначило, що планує продовжити активний діалог із народними депутатами, профільними парламентськими комітетами та представниками бізнес-спільноти для подальшого доопрацювання й успішної реалізації цього податкового рішення на найближчих сесіях.
Тож перспектива оподаткування поштових відправлень доволі реальна, розглянемо, що вона принесе.
Вимога МВФ
Міжнародний валютний фонд вимагає від України змінити систему оподаткування міжнародних поштових відправлень, зокрема фактично скасувати чинну пільгу для посилок вартістю до 150 євро. Зараз більшість таких відправлень не обкладаються ПДВ, однак Фонд наполягає на запровадженні повноцінного оподаткування для значно ширшого кола міжнародних покупок.
Основна вимога полягає у введенні 20% ПДВ на іноземі посилки, включно з товарами, які українці купують через міжнародні маркетплейси та онлайн-магазини. У Мінфіні пояснюють, що це має:
- гармонізувати українські правила з нормами ЄС;
- перекрити схеми ухилення від податків через дроблення товарних партій на дрібні посилки;
- збільшити надходження до бюджету приблизно на 10 млрд грн щороку.
За даними ЗМІ, ця вимога включена до програми співпраці України з МВФ як один із так званих “структурних маяків”. Від їх виконання залежить продовження фінансування нашої країни. Також аналогічну умову почав враховувати ЄС у межах макрофінансової допомоги Україні.
Реакція
Ініціатива з податком на поштові відправлення викликала значну дискусію в Україні. Критики змін вважають, що нові правила вдарять по споживачах та малому бізнесу, який активно закуповує товари через закордонні онлайн-платформи. Йдеться про мільйони українців, які замовляють одяг, техніку, комплектуючі, косметику чи побутові товари на Amazon, AliExpress, Temu, eBay та інших маркетплейсах через нижчі ціни або відсутність аналогів в Україні.
На думку противників змін, після введення ПДВ на всі міжнародні відправлення навіть дрібні покупки можуть суттєво подорожчати. Наприклад, товар вартістю 50–100 євро автоматично стане дорожчим щонайменше на 20% через податок, а також можливі додаткові митні та сервісні платежі. У результаті частина недорогих товарів із-за кордону може втратити цінову перевагу над українськими магазинами.
Особливо болісно це може вдарити по малому бізнесу та приватним підприємцям. Багато українських ФОПів, майстрів, сервісних центрів та невеликих інтернет-магазинів регулярно закуповують за кордоном невеликі партії товарів, комплектуючих чи матеріалів.
Це стосується, наприклад:
- майстерень із ремонту телефонів та ноутбуків, які замовляють деталі з Китаю;
- продавців одягу та аксесуарів;
- невеликих виробників hand-made продукції;
- автомайстерень, що купують рідкісні запчастини;
- бізнесу, пов’язаного з електронікою та 3D-друком.
Критики реформи наголошують, що для багатьох таких підприємців міжнародні платформи фактично стали альтернативою великому імпорту, оскільки дозволяють працювати з невеликими обсягами товару без великих витрат на логістику та митне оформлення. У разі введення додаткового оподаткування собівартість продукції та послуг може зрости, а частина малого бізнесу втратить конкурентоспроможність.
Також противники нових правил звертають увагу на можливе зростання тінізації. На їхню думку, частина покупців почне шукати обхідні шляхи — використовувати посередників, оформлення на різних осіб або неофіційні канали доставки. Це, навпаки, може ускладнити контроль за ринком.
Окремою проблемою називають адміністративне навантаження. Люди побоюються, що через нові правила зросте кількість затримок на митниці, бюрократії та суперечок щодо оцінки вартості товарів. Особливо це стосується недорогих покупок, де витрати часу та оформлення можуть виявитися непропорційними до ціни самого товару.
Плюси від нового податку
Прихильники ж наголошують, що нинішня система створює нерівні умови для українських продавців та дозволяє уникати сплати податків при імпорті. На їхню думку, скасування пільги для закордонних відправлень має наблизити українські правила до європейських стандартів і забезпечити додаткові надходження до бюджету в умовах війни.
Основний аргумент прихильників змін полягає в тому, що українські магазини та офіційні імпортери сплачують ПДВ, мита, оренду, зарплати та інші податки, тоді як значна частина товарів із міжнародних маркетплейсів фактично потрапляє в країну без аналогічного податкового навантаження. У результаті іноземні онлайн-платформи отримують цінову перевагу над українськими продавцями.
Прихильники реформи також наголошують, що чинна система давно використовується для схем ухилення від оподаткування. Великі партії товарів часто дробляться на десятки або сотні дрібних відправлень до 150 євро, щоб уникнути сплати ПДВ та митних платежів. За словами представників влади та частини бізнес-асоціацій, це вже перетворилося на масовий “сірий імпорт”.
Як приклад наводять ситуацію з продажем техніки, одягу та аксесуарів. Частина продавців фактично веде комерційну діяльність через міжнародні маркетплейси або посередників, але не оформлює повноцінний імпорт товару. Через це офіційний бізнес, який працює “в білу”, опиняється у менш вигідному становищі.
Окремо прихильники звертають увагу на досвід Європейського Союзу. У багатьох країнах ЄС пільги для дрібних міжнародних посилок уже скасовані, а ПДВ стягується практично з усіх товарів незалежно від вартості. На їхню думку, Україна в межах євроінтеграції також буде змушена поступово переходити до подібної моделі.
Ще одним аргументом є потреба у додаткових доходах бюджету під час війни. Влада оцінює потенційні надходження від оподаткування міжнародних відправлень у мільярди гривень щороку. Прихильники змін наголошують, що ці кошти можуть бути спрямовані на фінансування оборони, соціальних програм або відновлення країни.
Але головний аргумент – зібрані кошти до бюджету України. За оцінками Міністерства фінансів України, запровадження оподаткування міжнародних посилок може приносити державному бюджету близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку. Саме таку цифру уряд і профільний податковий комітет зараз називають базовим сценарієм після скасування пільги для відправлень вартістю до 150 євро.
Водночас існують і значно вищі оцінки. Частина економістів та експертних центрів вважає, що через нинішню систему пільг бюджет потенційно недоотримує від 20 до 27 млрд грн на рік. Такі розрахунки базуються на обсягах товарів, які завозяться через міжнародні поштові та експрес-відправлення без сплати ПДВ.
При цьому навіть державні органи визнають, що реальний ефект може бути нижчим. Причина — частина покупців може скоротити замовлення через подорожчання товарів, а частина ринку може перейти у “тінь” або почати шукати обхідні схеми. Саме тому бюджетний комітет Верховної Ради називав більш консервативну оцінку — приблизно 6–8 млрд грн щороку.
В цілому, вже мало хто сумнівається, що непопулярний податок буде впроваджено. Але поки що дискусії тривають.