Рік лише почався, а бізнес всіх рівнів вже підраховує збитки, які неминучі через влаштовану російськими загарбниками енергетичну кризу в Україні. Виявилися порушеними як процеси всередині виробництв так і ланцюги постачання та розповсюдження. Уряд України запускає різноманітні програми підтримки бізнесу. Але далеко не всім такі ініціативи допоможуть протриматися 2026 рік, не кажучи вже про отримання прибутку.
Великі підприємства
Так сталося, що майже увесь цикл виробництва на великих українських промислових підприємствах організований за радянських часів на дешевій на той час електриці. Тому при перших довгих блекаутах почали зазнавати серйозних збитків підприємства металургійної та гірничо-обробної промисловості. Виробництва зупиняли роботу через нестачу електрики, багато підприємств вимушені працювати на мінімальних потужностях або призупиняти діяльність.
Наприклад, швейцарська компанія Ferrexpo, що займається торгівлею сировинними товарами та видобутком корисних копалин, яка є третім за величиною експортером залізорудних котунів у світі. Вона має кілька виробництв залізної руди у Полтавській області. Згідно з виробничим звітом за IV квартал 2025 року, виробництво окатків тут зменшилося на 47% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, становивши всього 413 тис. т. Випуск преміальних DR-окатків (сировина для «зеленої» металургії) був повністю зупинений до нуля у IV кварталі 2025 року через технологічні ризики раптового знеструмлення. Загальне річне виробництво знизилося на 9% попри наявність попиту на світових ринках на продукцію Ferrexpo.
Найбільший іноземний інвестор в Україні “АрселорМіттал Кривий Ріг” працює на межі технічного виживання. Станом на 2026 рік підприємство завантажене лише на 50% потужності. Плановий випуск сталі на 2026 рік становить 1,9 млн т при довоєнних потужностях у понад 6 млн т. Генеральний директор Мауро Лонгобардо пов’язує це з нестабільністю енергопостачання та високими тарифами на енергоресурси.
Важка промисловість і будматеріали
Деякі сталеливарні та металургійні комбінати тимчасово припиняли виробництво через аварійні відключення електропостачання. Складно підтримувати стабільну роботу виробничих ліній навіть такому гіганту як “Метінвест” — міжнародній гірничо-металургійній групі компаній. Енергомісткі процеси на підприємствах групи (нагрівання металу, прокат, обробка) потребують безперервного живлення, а навіть короткі відключення можуть спричиняти простій або технологічні ризики для виробництва. При раптовому відключенні електрики розплавлений метал у печах може застигнути — це нищить обладнання і спричиняє багатомісячні простої для очищення та ремонту. У 2025 році “Метінвест” зафіксував значне зниження EBITDA (прибутку до відсотків, податків і амортизації) через призупинення видобутку коксівного вугілля та вплив нестабільного енергопостачання.
Про зупинку виробництва кілька разів повідомляв “Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»”. Завод кілька разів повністю припиняв виробничі процеси через втрату зовнішнього живлення під час обстрілів енергетичної інфраструктури (в грудні 2025 р. та 7 січня 2026 р.). Це призводило до аварійних зупинок технологічних ліній і вимушеного простою, що тривав до двох діб кожного разу.
У кого є можливість, переходять на генератори, що призводить до збільшення собівартості виробленого таким чином продукту та втрати конкурентної привабливості. Так більшість гранітних кар’єрів (приблизно 200 спецдозволів в Україні) перейшли на дизельну генерацію. Вартість кіловат-години від генератора у 3–4 рази вища за мережеву, що призвело до зростання собівартості щебеню.
Роздрібна торгівля та супермаркети
Часткові або тривалі відключення світла призводять до тимчасового закриття окремих магазинів і супермаркетів, а також ресторанів. Через збої холодильного обладнання, касових терміналів і сигналізації деякі точки не можуть працювати за графіком.
Взагалі збитки роздрібної торгівлі від блекаутів складаються із втрати виручки через зупинку продажів (неможливість розрахуватися карткою, закриття магазинів), псування товарів, що потребують холодильників, та витрат на генератори й пальне. Спекулятивне підвищення цін оптовиками також впливає на роздрібні мережі.
За оцінками експертів, втрати у цьому секторі української економіки можуть становити від 5% до 15% річного обороту. За песимістичними прогнозами, у періоди тривалих відключень у торговому секторі падіння може сягати 30%. Якщо у 2024 році роздрібні продажі зросли на 12% у річному вимірі, то у IV кварталі минулого року ріст сповільнився до 5% саме через енергокризу та інфляцію.
Загальноекономічний вплив
За оцінками бізнес-опитувань, відключення електроенергії стали одним із головних факторів, що ускладнюють ведення бізнесу в Україні наприкінці 2025 року, поряд із дефіцитом робочої сили та безпековими ризиками. Оскільки наступний рік розпочався з масованих обстрілів та тривалих блекаутів, у першому кварталі у багатьох секторах нашої економіки не варто очікувати прибутку.
Національний банк України вже понизив прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік до приблизно 1,8% саме через значний дефіцит електроенергії та наслідки ударів по енергетиці, які стримують ділову активність. На думку експертів регулятора, без відключень світла економіка України мала б усі шанси на показники 2,2–2,3%.
З урахуванням вже наявних проблем НБУ прогнозує дефіцит електроенергії в Україні у 2026 році на рівні приблизно 6%, що прямо стримує промислову активність і інвестиції. Тому поки що прогнози невтішні незважаючи на пошук нашими підприємцями виходу з кризи та допомогу від наших міжнародних партнерів.