Сонячна енергія може стати одним із ключових інструментів для підвищення енергетичної стійкості України під час зимового періоду, особливо в умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Також це наразі непоганий напрямок для інвестицій — світ поступово йде до альтернативних джерел енергії.
Сонячна енергія в умовах війни
Сонячні панелі можуть стати непоганою альтернативою великим електростанціям, які наразі є головним об’ектом бомбардування російської армії з метою напередодні зими занурити Україну в темряву та холод. Сонячні панелі дають змогу створити локальні джерела енергії — на дахах лікарень, шкіл, адмінбудівель чи приватних будинків. Навіть якщо великі електростанції пошкоджені, локальні СЕС продовжують працювати автономно, забезпечуючи критичні об’єкти світлом та теплом.
Звісно сонячну енергію можна накопичувати, щоб використовувати в подальшому. Сонячні установки у зв’язці з акумуляторними батареями дозволяють накопичувати електроенергію вдень і використовувати її вночі чи під час відключень. Такі системи вже ефективно працюють у громадах, що зазнають постійних обстрілів (наприклад, у Миколаївській та Харківській областях).
Завдяки сонячним станціям громади можуть менше залежати від централізованих мереж і швидше відновлювати постачання після атак. Деякі міста вже впроваджують мікромережі (microgrids), які об’єднують кілька малих джерел енергії. Наприклад, після пошкодження під час чергового російського обстрілу сонячної станції в Мерефі на Харківщині буа застосована модель REopt, щоб спланувати перетворення системи на мікромережу.
Мікромережа — локальна енергетична система, яка складається з джерел електроенергії (наприклад, сонячних панелей, генераторів), накопичувачів (акумуляторів), споживачів і керуючої системи.
Концепція передбачає поєднання сонячних панелей, акумуляторів і резервних генераторів, щоб забезпечити живлення при відключеннях з високою імовірністю збереження роботи критичних споживачів навіть під час відсутності живлення в центральній мережі.
Є вже кілька ініціатив від приватних компаній, які хочуть протягом наступних років зробити десятки проектів сонячної енергії з накопичувачами по всій Україні. Особливо для бізнесу та публічних установ, щоб вони працювали незважаючи на ситуацію із центральним постачанням електроенергії.
Експерти Міжнародного енергетичного агентства (IEA) і Національної лабораторії відновлюваної енергетики США (NREL) наголошують, що розвиток розподіленої сонячної генерації може стати основою для децентралізованої енергетичної системи України, стійкої до воєнних ризиків та кліматичних викликів. За належної державної підтримки, доступного фінансування та оновлення регуляторної бази, сонячна енергетика здатна перетворитися з допоміжного ресурсу на один із головних джерел електропостачання країни в найближчі роки.
Перспективи розвитку сонячної енергії
Потенціал розвитку сонячної генерації в Україні вважається надзвичайно високим і може стати одним із ключових чинників енергетичної незалежності та стійкості держави. За результатами досліджень, лише технічний потенціал дахових сонячних електростанцій в Україні оцінюється приблизно у 238,8 ГВт встановленої потужності, що здатне забезпечити до 290 ТВт·год електроенергії на рік. Такий обсяг виробництва перевищує поточне річне споживання електроенергії в країні більш ніж удвічі.
Оцінка базується на аналізі придатних дахових площ з урахуванням орієнтації, затінення, кута нахилу та кліматичних особливостей регіонів. Середня ефективність генерації становить близько 1 200 кВт·год на 1 кВт потужності щороку, що є оптимальним показником для умов України. Найбільший потенціал мають південні та центральні області — Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька, а також Київський регіон.
Реалізація навіть частини цього потенціалу — наприклад, 10–30% — дозволила б суттєво знизити залежність від великих централізованих електростанцій, підвищити енергетичну безпеку та забезпечити автономне живлення громад у кризових умовах. Сонячна генерація особливо ефективна в поєднанні з системами накопичення енергії та мікромережами (microgrids), що дозволяє продовжувати подачу електроенергії навіть під час аварій чи обстрілів.
Який прибуток можна отримати
Згідно прорахунків експертіив, сонячна енергія може приносити і прибуток. Вартість встановлення сонячних електростанцій залежить від масштабу проєкту. Для приватного домогосподарства система потужністю 10 кВт коштує в середньому від 8 до 10 тисяч євро без акумуляторів або близько 12–15 тисяч євро з ними. Така станція може виробляти до 12 МВт·год електроенергії на рік, що дає економію або прибуток у межах 1–1,5 тисячі євро щороку. За таких умов у середньому інвестиції окупляться через 5–7 років, після чого система продовжить працювати у плюс понад 15 років із мінімальними витратами на обслуговування.
Для громад і підприємств великі сонячні станції потужністю 1 МВт обходяться приблизно у 600–800 тисяч євро та здатні виробляти понад 1 ГВт·год електроенергії на рік. Це забезпечує економію або дохід у розмірі 110–160 тисяч євро щороку. Окупність таких проєктів також становить близько шести років. Надалі вироблена енергія може використовуватись для власних потреб або продаватися на ринку, приносячи стабільний прибуток.
Якщо Україна реалізує хоча б чверть свого технічного потенціалу дахових сонячних електростанцій — близько 60 ГВт потужності, — це дозволить щорічно виробляти понад 70 ТВт·год електроенергії. Це еквівалентно 70% довоєнного споживання. Для цього знадобляться інвестиції на рівні 45–60 мільярдів євро, однак щорічний економічний ефект може перевищувати 7 мільярдів євро. У масштабах країни це означає окупність за 6–8 років і подальший стабільний прибуток, особливо з урахуванням зменшення імпорту енергоносіїв.
Крім прямої вигоди, розвиток сонячної енергетики створює нові робочі місця, підвищує стійкість громад до атак на інфраструктуру, знижує викиди парникових газів і відкриває доступ до міжнародного фінансування для «зелених» проєктів. Таким чином, інвестиції у сонячну генерацію — це не лише шлях до прибутковості, а й стратегічна інвестиція в енергетичну безпеку та стійке майбутнє України.