Поки західні партнери вигадують варіанти передачі Києву заморожених російських активів, європейські політики планують на наступний 2026 рік допомогу Україні, яка продовжує відстоювати свою незалежність зі зброєю на фронті. З початку війни, Європейський союз та країни-члени ЄС надали Україні понад 84.6 млрд євро у вигляді фінансової, економічної та гуманітарної допомоги. ЄС став найбільшим нашим донором з початку війни росії проти України і залишається таким, оскільки США, наприклад, згортають допомогу виключено по політичним причинам.
Основні інструменти допомоги Україні
Головний інструмент від ЄС — програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу на 50 мільярдів євро під назвою Ukraine Facility. Ця програма розрахована включно із 2027 роком. Фонд програми нараховує до €50 млрд фінансової підтримки Україні у вигляді грантів, позик і гарантій, які видаються порційно за умов виконання необхідних для вступу до ЄС реформ. Кошти спрямовуються на фінансування державного бюджету України, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації євроінтеграційних програм.
22 серпня цього року Україна отримала черговий транш на понад €3 млрд у межах програми Ukraine Facility та €1 млрд за ініціативою G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Це був шостий транш у межах ERA та другий у межах Ukraine Facility у цьому році. Подальші транши за програмою Ukraine Facility будуть залежати від виконання українською стороною реформаційних кроків. Вони охоплюють такі сфери, як боротьба з корупцією, державне управління, регіональна політика, людський капітал, агропродовольчий сектор, цифрова трансформація, захист довкілля та управління державними активами.
Одночасно гроші поступають по лінії макрофінансової допомоги (MFA). Вже надано близько 18,1 млрд євро надзвичайної позики для покриття бюджетних дефіцитів та важливих державних витрат. Сума має бути погашена за рахунок прибутку від заморожених державних активів Росії в ЄС. У сукупності планується надати Україні приблизно 45 мільярдів євро фінансової підтримки. Ці кошти виділяються в залежності від запитів Києва, які формуються за участі європейських консультантів.
“Надаючи допомогу Україні, ЄС зміцнює свою роль ключового гравця в міжнародній спільноті та надсилає чіткий сигнал про те, що тягар відбудови України лягатиме на плечі тих, хто відповідає за її руйнування”, — сказано у заяві Європейської комісії.
Проблеми
Українська влада не завжди встигає виконати вимоги європейців, щоб отримати наступні транши. Саме це залишається основною проблемою затримок. Деякі транші, наприклад, четвертий транш у рамках програми Ukraine Facility, були зменшені через те, що Україна не встигла виконати всі заплановані реформи. Це стримує темпи надходження підтримки. Брюссель наполягає, що без швидших кроків у судовій системі, боротьбі з олігархами та дерегуляції частина коштів залишатиметься недоступною для Києва.
З часом у наших донорів зростає рівень вимога, одна з головних на сьогодні — кошти мають витрачатися ефективно, без корупційних ризиків. В іншому випадку можливі скорочення виплат або їх затримка.
Також існують і все більше проявляються політичні ризики серед країн-донорів. Деякі самі стикаються із економічними проблемами, маючи високу інфляцію та уповільнення економіки. Виборчі цикли можуть привести до влади політиків, які бажатимуть зменшити виплати. Це створює політичний тиск: чи виправдано продовжувати великі вливання в Україну, якщо громадяни в самій Європі відчувають економічний тиск.
У вересні 2025 року Європейський Союз зіткнувся із новим безпековим ризиком — атакою російських безпілотників. Тепер нашим європейським союзникам потрібно витрачати набагато більше мільйонів на власну безпеку, ніж пустити їх на допомогу Україні. Атаки на енергетичну або іншу критичну інфраструктуру ЄС можуть створювати додаткові витрати й порушення в логістиці, що ускладнює допомогу українцям.
В цілому Європейський Союз готовий і надалі фінансово підтримувати Україну, долаючи капризи Угорщини або Словаччини. Наразі працюють багато програм партнерської підтримки. Цього тижня стало відомо, що Євросоюз розробляє план використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту”. Кредит можна буде забезпечити за рахунок грошей, пов’язаних із замороженими на Заході активами російського Центробанку, з конфіскацією яких затягує Брессель через побоювання позовів від Москви. Тому самі активи конфіскувати не будуть — для низки країн ЄС це неприйнятно.
Тож, незважаючи на перепони у самому ЄС, інколи неготовність України виконати вимоги для отримання потрібних нам коштів, наш західний союзник не залишає нас на одинці із російським агресором. ЄС залишається ключовим донором для України, підтримуючи нашу економіку на плаву.
Але залишаються проблеми, з якими нам потрібно впоратися:
- допомога йде повільніше, ніж потрібно,
- залежить від реформ,
- стикається з внутрішньою політикою ЄС та економічними труднощами самих країн-донорів.
Нагадаємо, що українські біженці, які наразі проживають в Німеччині, можуть лишитись виплат. Голова баварської консервативної партії Християнсько-соціальний союз (ХСС) Маркус Зедер висунув пропозицію скасувати усім українським біженцям соціальні виплати, писала раніше портал myfinance.co.ua.