Кабінет міністрів України схвалив пакет законопроєктів, які відкривають шлях до приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Про це повідомили в Міністерстві фінансів.
Зміни у фінансовому законодавстві України
Ідеться про комплексні зміни, спрямовані на гармонізацію українського фінансового законодавства з нормами Європейського Союзу та вимогами FATF у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. У Мінфіні називають ці кроки ключовими для фінансової євроінтеграції України.
Реєстри банківських рахунків і бенефіціарів
Зокрема, законопроєкти передбачають створення Реєстру банківських рахунків і індивідуальних сейфів фізичних осіб. Адмініструвати його буде Міністерство фінансів. У базі даних зберігатиметься лише базова інформація — номер рахунку (IBAN), ім’я власника та назва банку. Дані про залишки коштів, рух грошей або вміст сейфів до реєстру вноситися не будуть.
Доступ до цього реєстру матимуть лише окремо визначені державні органи — фінансовий моніторинг, антикорупційні та правоохоронні структури. Використовувати інформацію вони зможуть виключно через захищені канали й лише в межах розслідувань тяжких злочинів.
Також документи передбачають запуск реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів, посилення перевірки власників компаній і жорсткіший нагляд за контролерами фінансових установ. Окремо планується розширити перелік суб’єктів фінансового моніторингу та посилити захист викривачів.
Переваги SEPA для економіки
У Мінфіні уточнюють, що реєстри банківських рахунків і бенефіціарів трастів запрацюють лише після вступу України до ЄС. Водночас інші зміни набудуть чинності одразу після ухвалення та офіційного опублікування законів.
Очікується, що приєднання до SEPA суттєво знизить вартість міжнародних переказів. За розрахунками Міністерства фінансів, щорічна економія може становити від €70 до €100 млн. Для приблизно 120 тисяч малих і середніх підприємств, які працюють з ринком ЄС, це означатиме в середньому близько €4000 заощаджень на рік для кожної компанії.
Крім того, зменшення транзакційних витрат і стимулювання експорту, зокрема в ІТ-секторі, може додати до 0,3% ВВП України за паритетом купівельної спроможності вже в перший рік після запуску SEPA-переказів.