Завдяки програшу Віктора Обрана на парламентських виборах в Угорщині наша країна отримала довгоочікуваний кредитний пакет у розмірі €90 млрд на 2026–2027 роки. Ці кошти, які будуть поступати частинами, уряд України спрямує на виробництво та закупівлю зброї (зокрема дронів), підтримку енергетики та соціальні виплати. Перший транш очікується наприкінці травня — початку червня цього року.
З моменту затвердження цього пакету 23 квітня Радою Європейського Союзу можна вважати розпочинається наймасштабніший проєкт по підготовки України до наступної зими. Розглянемо, що все зроблено і які плани на проєкт енергетичної стійкості нашої держави.
Мета надання допомоги
Мета надання Європейським союзом кредиту у 90 млрд євро, який буде повертатися за рахунок доходів від заморожених російських активів, — забезпечення близько двох третин потреб України у 2026–2027 роках, включаючи військову та бюджетну сфери. Що стосується останнього, то тут мова про спрямування значної частини коштів на підготовку до опалювальних сезонів і забезпечення базової життєдіяльності країни під час війни.
У межах цього механізму приблизно третина коштів іде на бюджетну та соціальну підтримку держави — у 2026 році це буде близько €16,7 млрд. Саме ці гроші фактично формують основу підготовки до зими: вони дозволяють уряду фінансувати виплати зарплат і пенсій, роботу лікарень і шкіл, програми для внутрішньо переміщених осіб, а також відновлення та утримання критичної інфраструктури, включно з енергетикою та житловим фондом після обстрілів.
Окремо важливо, що ці кошти покривають дефіцит державного бюджету, без чого неможливо закуповувати газ, вугілля чи електроенергію, проводити ремонти тепломереж і забезпечувати стабільне проходження зими. Фактично це фінансування “тримання країни на плаву” в холодний період.
Крім того, програма передбачає фінансування відновлення інфраструктури — це ремонти електромереж, теплогенерації, житла та об’єктів соціальної сфери. Саме цей напрям напряму пов’язаний із підготовкою до зими, адже дозволяє відновлювати пошкоджені ТЕЦ, котельні та мережі до початку холодів.
У більш широкому сенсі цей кредит покриває дві ключові потреби України на 2026–2027 роки: функціонування держави та ведення війни. Він закриває значну частину фінансового розриву країни й дозволяє планувати не лише короткострокові витрати, а й підготовку до наступних зимових сезонів, включно з накопиченням ресурсів і ремонтом інфраструктури.
Розподілення коштів
Наразі уряд лише починає розподіляти кошти на програми з енергостійкості та підготовку до наступного опалювального сезону через комбінацію фінансування енергетики, відновлення інфраструктури та соціальної підтримки. Це не одна програма, а цілий пакет рішень.
Основний акцент зроблено на відновленні та захисті енергосистеми. Держава спрямовує кошти на ремонт пошкоджених електростанцій, підстанцій і тепломереж, а також на будівництво нових, більш захищених об’єктів генерації. Окремо фінансується закупівля обладнання — трансформаторів, генераторів, газових турбін — щоб швидко відновлювати постачання у разі атак. Також передбачено ресурси для накопичення газу в підземних сховищах, що є критично важливим для проходження опалювального сезону.
Другий великий напрям — децентралізація енергетики.
Уряд стимулює встановлення автономних джерел живлення:
- когенераційних установок,
- модульних котелень,
- сонячних панелей,
- генераторів для громад, лікарень, шкіл та підприємств критичної інфраструктури.
Це дозволяє зменшити залежність від великих об’єктів, які залишаються мішенню для російських обстрілів.
Третій блок — фінансування укриттів і безпечної роботи соціальної інфраструктури. Значні кошти (зокрема мільярди гривень субвенцій) спрямовані на будівництво та модернізацію укриттів у школах і дитсадках, щоб вони могли працювати навіть під час повітряних тривог у зимовий період.
Четвертий напрям — підтримка населення. У бюджеті закладені витрати на субсидії для оплати комунальних послуг, допомогу внутрішньо переміщеним особам і компенсації громадам. Це важливо, бо зима означає пікове навантаження на домогосподарства.
Серед конкретних програм і рішень, які вже діють або розширюються:
- програма розвитку розподіленої генерації (міні-ТЕЦ, когенерація)
- державна підтримка енергонезалежності громад (закупівля генераторів, обладнання)
- фінансування будівництва укриттів у закладах освіти
- механізми міжнародної допомоги та кредитування (зокрема кошти ЄС і партнерів на енергетику)
У підсумку стратегія уряду — це не просто “пережити зиму”, а зробити енергосистему більш стійкою до атак, забезпечити резерви ресурсів і мінімізувати ризики відключень навіть у разі нових ударів.
Загальне фінансування
Уряд України оцінює загальну потребу в підготовці до наступного опалювального сезону приблизно у 278 млрд грн (близько €5–5,4 млрд). Значна частина цих коштів стосується саме відновлення та захисту енергосистеми.
Уже виділено перший транш — близько 12,85 млрд грн, які спрямували на понад 200 об’єктів критичної інфраструктури. Із цієї суми частину використають для фізичного захисту енергооб’єктів, зокрема високовольтних підстанцій, а решту передали регіонам для підготовки до зими — йдеться про ремонти мереж, забезпечення стабільного теплопостачання, води та електроенергії.
Окремі області вже отримали сотні мільйонів гривень на ці цілі. Прифронтові Одеська область має приблизно 582 млн грн, Миколаївська — 281 млн грн та Херсонська — 97 млн грн.
Водночас цей обсяг фінансування є лише першим етапом: решту коштів планують покривати поступово — за рахунок державного бюджету, місцевих ресурсів і міжнародної допомоги. Головне — до настання холодів зменшити ризики відключень під час зимових пікових навантажень.