Сталося те, чого не мало б бути у воюючій країні, де населенню жити вельми сутужно. У боржників під ударом опинилося житло. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14005, який запроваджує автоматичну систему стягнення боргів. За це проголосували 250 народних депутатів. Отже, до чого слід бути готовим кожному з нас?
Як це працюватиме
Боржникам блокуватимуть операції із житлом до повного погашення грошових зобов’язань. Тобто, згідно з новими правилами, після внесення людини до Єдиного реєстру боржників, вона зможе користуватися своїм майном, але не зможе його продати, подарувати чи переоформити до моменту, поки не поверне борги.
Водночас після сплати боргу всі обмеження зніматимуться автоматично без додаткових звернень.
Що таке цифрова модель стягнення
Ідея законопроєкту полягає в тому, щоб відбулася цифровізація виконавчого провадження. А людський фактор при цьому був мінімізований. Нова система інтегрує державні реєстри, банківські установи, бази МВС та нотаріат в єдиний механізм.
Після внесення особи до Єдиного реєстру боржників автоматично вступають у дію такі обмеження:
Нотаріуси не зможуть посвідчувати угоди купівлі-продажу або дарування майна, зокрема, і житла теж.
Сервісні центри МВС заблокують можливість переоформлення транспортних засобів.
Банки обмежуватимуть фінансові операції, що можуть бути спрямовані на уникнення стягнення.
Єдине житло лишатиметься у власності боржника
При цьому питання, яке найбільше турбувало громадян, поки депутати розглядали закон, вирішено позитивно для громадян. Закон не вводить нових норм щодо вилучення або продажу єдиного житла. Всі правила залишаються чинними: стягнення можливе лише за рішенням суду та застосовується у виняткових випадках.
Крім того, передбачено заборону на стягнення єдиного житла військовослужбовців під час воєнного стану та протягом року після його завершення. Також не допускається стягнення, якщо сума боргу не перевищує 432 тисячі гривень.
Автоматичне зняття обмежень
Важливою новацією є скасування необхідності додаткових звернень до державних органів після оплати.
Як тільки система зафіксує надходження коштів, вона автоматично підтвердить погашення, виключить особу з реєстру та зніме всі накладені обтяження.
У пояснювальній записці зазначається, що нова модель має зробити стягнення боргів більш прозорим і менш залежним від людського фактору. Вона також покликана закрити існуючі «лазівки», коли боржники уникали відповідальності через переписування майна або виведення коштів.
Українці позичають «до зарплати»
А тим часом фінансове становище наших громадян є далеко не райдужним. Торік українці оформили понад 8,6 млн мікрокредитів на загальну суму 56,76 млрд грн. Попри те, що кількість позик зросла лише на 3% у річному вимірі, обсяг ринку збільшився на 10%. Про це повідомляє «Опендатабот».
При цьому середній розмір «позики до зарплати» становив 6,6 тис. грн, водночас протягом року цей показник зріс із 5,78 тис. грн на початку року до 7,67 тис. грн наприкінці. При цьому українці дедалі частіше беруть кредити, але повертати їх не поспішають: загальна заборгованість перед МФО сягнула 27,65 млрд грн, що на третину більше, ніж роком раніше.
Станом на початок березня 2026 року в Єдиному реєстрі боржників нараховується понад 9,5 млн записів. За останні 12 місяців їх кількість зросла на 514 360, що відповідає приросту приблизно на 6%. Водночас реєстр є динамічним – виконавчі провадження щоденно як відкриваються, так і закриваються.
Із новим законом робити борги і не платити по них стане більш проблематично. Водночас позики громадяни роблять не від хорошого життя – і буквально, і фігурально. Але боргів краще все ж не робити. Особливо, якщо є сумніви у спроможності повернути ці борги.