Український гірничо-металургійний комплекс фіксує помітне просідання на зовнішніх ринках. За підсумками перших п’яти місяців 2026 року обсяги експорту залізорудної сировини впали на 26,1% порівняно з аналогічним відрізком минулого року. Загалом за кордон вдалося відвантажити 10,01 млн тонн руди, повідомляє видання AgroWeek.
Що тягне галузь донизу: головні чинники
Експерти пов’язують негативний тренд із комплексом внутрішніх хронічних проблем та глобальних ринкових змін:
- Логістичні лещата: Постійні збої та ускладнення на ключових транспортних маршрутах заважають компаніям оперативно доставляти сировину до замовників.
- Світова кон’юнктура: На глобальному ринку сталі спостерігається падіння попиту, що супроводжується жорсткою конкуренцією з боку інших великих гравців.
Попри спроби бізнесу оптимізувати витрати та перебудувати виробництво, експортні цифри тягнуть за собою зменшення припливу валютної виручки в Україну, що б’є як по фінансовій міцності самих підприємств, так і по держбюджету.
Новини за темою:
- Україна має шанс повернутися до вільної торгівлі цукром із ЄС
- Морські порти України обробили понад 19 млн тонн зернових
Китайський вектор та пошук альтернатив
Основним покупцем української руди залишається Китай, який традиційно імпортує найбільші обсяги. Проте нестабільність попиту всередині КНР та надлишок пропозиції з інших куточків світу змушують вітчизняних трейдерів терміново шукати нові ринки збуту й перебудовувати звичні логістичні ланцюжки.
Формула виживання: інвестиції та порти
Аналітики одностайні: щоб стабілізувати ГМК, галузі потрібні фінансові вливання в модернізацію заводів та розширення логістики.
Ключовим завданням залишається забезпечення безперебійної та безпечної роботи морських портів і залізниці — це єдиний шлях зберегти позиції в Азії та Європі. Саме від швидкості адаптації гідро- та залізничних артерій залежатиме не лише відновлення колишніх обсягів експорту, а й збереження тисяч робочих місць у промислових регіонах під час війни.