Українські торговельні мережі працюють із різною націнкою — залежно від формату вона може становити від 14% до 53%. Водночас висока націнка не означає такого самого прибутку: значну частину доходу ритейлери витрачають на логістику, оренду, енергоносії, персонал та утримання магазинів.
На тлі російських атак на розподільчі центри витрати бізнесу зростають, однак повністю переносити їх у ціни мережі не можуть через конкуренцію та купівельну спроможність українців. Про це йдеться в матеріалі видання РБК-Україна.
Яку націнку мають торговельні мережі
Фінансові моделі великих продуктових мереж відрізняються. Одні працюють із більшою маржею, інші роблять ставку на швидкий оборот товарів і нижчі операційні витрати.
Показники різних сегментів такі:
- «Сільпо» та «Сімі» — валова маржа 32–35%, націнка 47–53%;
- АТБ, «Фора» та Novus — маржа 26–28%, націнка 36–39%;
- Varus — маржа близько 20%, націнка близько 25%;
- «Велмарт» і «Точка» — маржа 12–18%, націнка 14–22%.
У сегменті, до якого належить «Сільпо», більша маржа поєднується з високими операційними витратами — вони можуть становити 30–33% виручки. Тому націнка до 53% не перетворюється автоматично на відповідний прибуток.
АТБ, Novus і «Фора» працюють за іншою моделлю. За націнки 36–39% їхні операційні витрати становлять близько 23–26% виручки. Тут важливу роль відіграють оборотність товарів, промоакції та контроль витрат.
Дискаунтери «Велмарт» і «Точка» мають нижчу націнку — 14–22%. Таку модель підтримують швидкий продаж товарів та операційні витрати на рівні 12–17%.
Чому магазини не можуть просто підвищити ціни
На кінцеву вартість товарів впливають логістика, оренда, енергоносії, списання, промоакції, частка власних торгових марок та швидкість обороту запасів. Російські удари по складській інфраструктурі створили для ритейлерів додаткові витрати. Компаніям доводиться змінювати маршрути постачання та перебудовувати логістику.
Однак просто додати всі нові витрати до цінників мережі не можуть. Як пояснив представник Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський, кінцеву ціну обмежують купівельна спроможність та пропозиції конкурентів.
Тому частину додаткового навантаження ритейлерам доводиться компенсувати за рахунок власної маржі або скорочення інших витрат. Наскільки великим є такий запас, залежить від фінансової моделі конкретної мережі.
Нещодавно видання My Finance повідомляло, що дефіциту продуктів в Україні через російські атаки не очікують, а можливу нестачу окремих товарів за потреби можна компенсувати імпортом з Європи.