Російські атаки на склади та розподільчі центри влітку 2026 року завдали значних втрат українському ритейлу та дистрибуції. Прямі збитки окремих компаній оцінюють у понад 24,7 млрд грн, а непрямі втрати складського господарства можуть сягати майже $6 млрд.
Про це пише видання РБК-Україна.
Після руйнування великих логістичних об’єктів компанії змушені розподіляти запаси між меншими складами та змінювати маршрути доставки. Це збільшує витрати, частина яких може перейти у вартість товарів. Найбільший ризик подорожчання стосується продукції, яка потребує охолодження.
Збитки окремих компаній перевищили 24,7 млрд грн
Влітку російські війська завдали серії ударів по великих розподільчих центрах на Київщині та в інших регіонах. Під атаки потрапила інфраструктура, яку використовували для зберігання та подальшої доставки товарів.
За даними, зібраними РБК-Україна, оціночна сума прямих збитків окремих гравців ринку перевищила 24,7 млрд грн. Це близько $594 млн за середнім курсом НБУ за 2025 рік. Непрямі втрати значно більші. У Pro-Consulting оцінюють їх майже у $6 млрд для складського господарства.
Наслідки атак відчули одразу кілька напрямів торгівлі — продовольчий та непродовольчий ритейл, електронна комерція і паливний сектор. Попри масштаб руйнувань, системного дефіциту товарів вдалося уникнути. Натомість перед бізнесом постала інша проблема — необхідність швидко перебудувати логістику та зменшити залежність від великих складських комплексів.
Найскладніша ситуація з холодними складами
Особливо відчутними стали втрати потужностей для зберігання продукції, якій необхідний певний температурний режим. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм Олександра Бондаренка, лише в Київській області було знищено від 80 до 100 тис. кв. м холодних складів.
Дефіцит таких площ ускладнює зберігання та перевезення охолоджених товарів. Компаніям доводиться шукати інші складські потужності та перебудовувати доставку, що збільшує логістичні витрати.
В UTG оцінюють можливе подорожчання доставки охолодженої продукції у 35–50%. Якщо додаткові витрати перейдуть у роздрібну вартість товарів, окремі категорії можуть додати в ціні 7–12%.
Чому бізнес не може просто підняти ціни
Повністю перекласти додаткові витрати на покупців торговельним мережам складно через низьку купівельну спроможність. За даними Deloitte Ukraine, 73% українців уже намагаються економити на продуктах харчування. Це обмежує можливості ритейлерів підвищувати ціни без ризику втратити частину продажів.
Ще одним показником поведінки покупців є частка акційних покупок. За даними NielsenIQ, понад половину чеків у магазинах пробивають зі знижками. За таких умов мережам доводиться шукати інші способи компенсувати збільшення витрат. Серед них — зміна націнок на окремі категорії та гнучке ціноутворення на основі даних.
Ще один напрям — власні торгові марки мереж. Такі товари можуть коштувати на 20–40% дешевше за продукцію інших брендів. Тому різкого подорожчання всього асортименту експерти не прогнозують. Найбільше зміни в логістиці можуть позначитися на категоріях, для яких потрібні спеціальні умови зберігання та дорожча доставка.
Нещодавно видання My Finance повідомляло, що Мінагрополітики прогнозує подорожчання продуктів максимум на 2,5%, тоді як представники бізнесу допускають зростання цін на окремі товари до 12%.