Війна суттєво вплинула на ейджизм. Вплинула у позитивному сенсі – ейджизму стало менше. Подекуди працедавці навіть зацікавлені у тих найманих робітниках, чий він наближається до пенсійного або навіть «перевалив» за нього. Бо такі робітники не можуть бути мобілізовані до лав Збройних сил, а відтак і не залишать місце роботи. І все таки з роботою для літніх інколи буває складно. Але уряд придумав, як цьому зарадити.
Що говорять цифри
Цікавий факт: станом на 2025-2026 роки середній вік населення України становить приблизно 41,8 років. Тобто молодих працівників менше, аніж тих, хто переступив цифру «40». Скільки у нас українців у віці 50+ або 55+, сказати складно – така статистика не ведеться, а загальний перепис населення востаннє проводили, як ми пам’ятаємо, аж у 2001-му.
Єдині, кого рахують регулярно – пенсіонери. Такі підрахунки веде Пенсійний фонд. За його даними, нині в Україні близько 10,3 млн пенсіонерів – це на понад 400 тисяч менше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення РФ і на 1 млн менше, ніж сім років тому. А щодо працюючих пенсіонерів, то їх налічується 2,8 млн людей. Для таких людей знайти роботу (і втримати її) – ціле щастя.
Але є й люди, які наближаються до пенсійного віку. Їм може бути від 55 до 60. До війни єдине, на що могли розраховувати такі категорії – це працювати бухгалтерами або нянями (якщо мова про жінок) або різноробочими (якщо мова про чоловіків). Ті, хто не побудував кар’єру до цього часу і не обійняв ту чи іншу посаду, не кращі перспективи розраховувати не міг.
В гру вступає уряд
Українці довго чекали, що влада зверне увагу на ситуацію. Чекали і постили меми про те, що працедавець «шукає людину до 30 років із 25-річним досвідом». І нарешті – сталося. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у понеділок, 11 травня, оголосила про старт національної програми «Досвід має значення», яка передбачає доросле стажування для людей, старших за 50 років. Проєкт реалізовуватимуть у три етапи.
Ці три етапи передбачають таке: спочатку навчання та підготовка до нового етапу в кар’єрі. Йдеться про оновлення резюме, адаптацію до сучасних вимог ринку праці та здобуття практичних навичок. Потім – зустріч з роботодавцем і обговорення формату співпраці. І, нарешті, працевлаштування або короткострокове стажування у компанії з можливістю працевлаштування, під час якого кандидат знайомиться з робочим процесом, а роботодавець може оцінити його відповідність посаді.
З травня по червень, кажуть в уряді, сформують список учасників програми. Подати заявку як фахівець 50+ чи роботодавець можна на порталі Держслужби зайнятості за цим посиланням. Далі – навчання, яке буде безоплатним і охоплюватиме три модулі («Кар’єрна стратегія», «Цифровий інструменти та штучний інтелект» і «Взаємодія в командах різного віку»). Заняття проводитимуть у червні-липні. А з липня по вересень – стажування тривалістю десять робочих днів.
Ринок праці в Україні
Потреба економіки у фахівцях уже зараз є одним із найбільших викликів для України. Особливо це відчувають галузі будівництва та оборонної промисловості, де потреба в кадрах буде лише зростати, – зазначає Свириденко. Тому уряд прагне створити стимули для роботодавців і можливості для людей із досвідом повертатися на ринок праці.
Як зауважила Свириденко, дослідження «Ринок праці після 50 років» показало: люди 50+ не випадають з ринку через брак досвіду, бо роботодавці цінують їхню надійність. Але 65% компаній сказали про бар’єр цифрових навичок, ще 60% – вплив вікових стереотипів під час найму.
До речі, нині середній вік студентів у великих IT-школах часто вищий, ніж можна очікувати, а перекваліфікація (світчинг) у 35-45 років стає поширеною практикою. І навіть ті, хто старше 45-ти, також намагаються не стояти осторонь новацій. Крім того, старші люди часто йдуть в IT не тільки як програмісти, а й у суміжні сфери: менеджмент, аналітика, QA, де цінується їхній попередній професійний досвід.
Таким чином, у 2026-му ІТ-сфера – це те, що бухгалтерія для жінок років із 10 тому. І це прекрасно, що стереотипи почали ламатися, а нові навички – без огляду на вік – здобуватися пошукачами вакансій. Хоча насправді те, наскільки ефективною буде урядова програма, покаже час. Втім, українці навчалися дбати про себе (і про самоосвіту, зокрема, яка дозволяє здобути омріяну посаду) навіть без урядової підтримки.