Завдяки зміні українського законодавства у 2026 році найпростіша в Україні форма ведення бізнесу, коли громадянин здійснює господарську діяльність без створення юридичної особи — так звані ФОП, може остаточно втратити свою головну привабливість. З 1 січня для фізичних осіб–підприємців, які працюють на першій та другій групах єдиного податку, діятимуть нові розміри ставок єдиного податку та військового збору. Але це ще не кінець змін.
Максимальний місячний розмір єдиного податку для них наразі виглядає так:
- ФОП 1 групи – 332,8 грн (не більше 10% прожиткового мінімуму)
- ФОП 2 групи – 1729,4 грн (не більше 20% мінімальної зарплати).
Військовий збір для ФОП першої, другої та четвертої груп став на рівні 864,7 грн (10% мінімальної заробітної плати, яка зросла завдяки прийнятому наприкінці минулого року Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», що автоматично впливає на соціальні гарантії, виплати, податки та внески).
Подальше збільшення податкового тягаря
Взагалі на цьому підвищення податкового навантаження на фізичних осіб–підприємців може не закінчиться. Уряд продовжує обговорювати кардинальне скасування чи різку зміну податкових пільг для ФОПів у 2026 році. Пропонується поступове коригування спрощеної системи в межах податкової реформи та зобов’язань України перед МВФ і ЄС.
МВФ і Європейський Союз у своїх рекомендаціях для України не наполягають на ліквідації спрощеної системи оподаткування для ФОПів, однак послідовно виступають за її переформатування та звуження можливостей зловживань. Ключова ідея полягає в тому, що спрощена система має залишатися інструментом підтримки малого бізнесу, а не механізмом мінімізації податків для середнього й великого бізнесу.
У документах МВФ, зокрема в меморандумах у межах програм фінансової підтримки, наголошується на необхідності усунути практику використання ФОПів як заміни найманих працівників, коли великі компанії масово оформлюють персонал як «підприємців» для зниження податкового навантаження.
Це, на думку фонду, спотворює конкуренцію, зменшує надходження до бюджету та підриває систему соціального страхування. Також МВФ пропонує переглянути умови перебування у 2-й та 3-й групах, зокрема критерії щодо видів діяльності й масштабів бізнесу, а також поступово зближувати податкове навантаження ФОПів і найманих працівників у схожих секторах.
ЄС, зі свого боку, розглядає реформу спрощеної системи в контексті гармонізації податкової політики з європейськими практиками. Йдеться про підвищення прозорості доходів, ширше застосування РРО/ПРРО, цифровий контроль оборотів і зменшення готівкових розрахунків. Брюссель також звертає увагу на те, що пільгові режими мають бути цільовими й тимчасовими, а не постійними, та не повинні створювати системну податкову нерівність. Водночас Європейський Союз визнає важливість ФОПів для самозайнятості та малого бізнесу, тому наголошує на поступовості змін і необхідності перехідних періодів.
У підсумку позиція і МВФ, і ЄС зводиться до того, що спрощена система для ФОПів має бути збережена, але очищена від схем оптимізації, з більш жорсткими правилами для середніх оборотів і з акцентом на реальний малий бізнес, самозайнятих осіб та мікропідприємців.
Думки експертів
Експерти загалом оцінюють можливі зміни спрощеної системи для ФОПів як болючі у короткостроковій перспективі, але потенційно корисні в довгостроковій, якщо вони будуть запроваджені поступово й без різких кроків. Податкові консультанти та економісти зазначають, що посилення вимог, фіскалізація та звуження пільг насамперед вдарять по ФОПах 2–3 групи у сфері послуг, ІТ, торгівлі та логістики, де спрощену систему часто використовували як альтернативу найманій праці. Це може призвести до зростання витрат бізнесу, часткового виходу в тінь або релокації частини підприємців за кордон.
Водночас фахівці з публічних фінансів наголошують, що зменшення «псевдо-ФОПів» підвищить справедливість податкової системи, збільшить надходження до бюджету та соціальних фондів і знизить дисбаланс між найманими працівниками та підприємцями з подібними доходами. У середньостроковій перспективі це може сприяти формуванню більш стабільного ринку праці та зростанню пенсійних і страхових внесків.
Представники малого бізнесу й бізнес-асоціацій застерігають, що без паралельних кроків — зниження адміністративного тиску, спрощення звітності, доступу до кредитів і програм підтримки — податкові зміни можуть стримувати підприємницьку активність, особливо в регіонах і серед самозайнятих. Тому експертний консенсус полягає в тому, що ефект від реформ залежатиме не стільки від самих змін, скільки від їх темпів, гнучкості та здатності держави відокремити реальний малий бізнес від схем оптимізації.
Статистичні реалії
Також експерти не сумніваються, що на початку впровадження податкової реформи ФОПів від такої форми легалізації своїх доходів відмовиться якась кількість підприємців, яка захоче “піти у тінь”. Відповідна тенденція існую з початку повномасштабної війни в Україні.
Статистика свідчить, що у 2025 році лише у перші чотири місяці було зареєстровано близько 81 928 нових ФОПів, що на 9% менше, ніж у той самий період 2024 року. Одночасно закриття фізичних осіб-підприємців зросли до 119 895, що на 44% більше, ніж було у попередній рік. Це означало, що закритих бізнесів було приблизно на 38 тисяч більше, ніж відкритих у 2025 році.
2024 рік виявився ще менш привабливим для легалізації фізичних осіб–підприємців. За цей період майже 210 000 ФОПів припинили діяльність і це стало найвищим рівнем закриттів за п’ять років. При цьому загальна кількість нових реєстрацій у 2024 році дещо знижувалася порівняно з попередніми роками, тоді як закриттів ставало більше.
Якщо дивитися ширше, від початку повномасштабної війни загалом було зареєстровано понад 763 000 нових ФОПів, тоді як понад 684 000 підприємців припинили діяльність за той же період. Це означає, що за три роки війни кількість реєстрацій і закриттів була досить великою, але процес виявився взаємозамінним.
Також аналітика реєстру показує, що багато ФОПів існували недовго, а середній термін роботи фізичної особи-підприємця в Україні становив близько 2,4 роки. Так через оновлення реєстру та автоматизацію в «Дії» понад 900 000 людей вже автоматично зареєструвалися як ФОПи, а понад 410 000 — закрили такі реєстрації за рахунок модернізації системи.
Тож поки що не можна сказати, що система ФОПів зжила себе. Поки влада лише працює над посиленням податкового тиску над такими підприємцями, вони залишаються прихильниками саме спрощеної системи оподаткування.