Упродовж останніх років банківський ринок України активно трансформується. Деякі банки зникають, об’єднуються або стають частиною більших фінансових груп. Це називається злиттям і поглинанням. Для пересічного клієнта — вкладника чи позичальника — такі зміни можуть викликати тривогу: чи не зникнуть мої гроші, чи залишиться в силі кредит, чи не зміняться умови обслуговування?
Сьогодні видання My Finance розбирається, чому банки об’єднуються, як це відбувається в Україні, і головне — як це впливає на вклади клієнтів, кредити та загальну фінансову безпеку.
Що таке злиття та поглинання банків?
Злиття банків — це процес об’єднання двох або більше фінансових установ у єдину організацію з метою посилення їх позицій на ринку, оптимізації ресурсів та підвищення конкурентоспроможності. У разі поглинання одна з установ припиняє своє існування як окремий суб’єкт, а її активи, зобов’язання і клієнти переходять до іншого банку-поглинача, який стає правонаступником.
Існує кілька видів банківських злиттів і поглинань, які класифікують за формою об’єднання, масштабом операції та мотивами учасників. Наприклад, горизонтальне злиття відбувається між банками одного профілю, вертикальне — між банками та іншими фінансовими установами, а конгломератне — між банками, які належать до різних сегментів ринку.
В Україні вже відбулося кілька помітних злиттів банків. Серед прикладів злиттів – масштабне поглинання «Укрсоцбанку» одним із найбільших банків країни Sense Bank (раніше – “Альфа Банк Україна”).
Історія банківських злиттів та поглинань в Україні
Процеси злиття і поглинання банків в Україні мають свою історію, яка особливо активізувалась у 2010-2012 році. Тоді кілька фінансових установ об’єдналися через потребу зміцнити свої позиції на ринку та відповідати посиленим вимогам регуляторів банків. Ці злиття відбувалися в контексті стабілізації банківської системи після світової фінансової кризи.
Після революції 2014 року та початку війни на сході України банківський сектор знову зазнав струсів. У 2015 році Національний банк провів масштабне «очищення» — десятки банків були оголошені неплатоспроможними та виведені з ринку (десь 60-80 установ). Частина з них була ліквідована, інші — поглинуті сильнішими гравцями. Найбільший вплив мали: рекапіталізація державних банків, націоналізація ПриватБанку, а також посилення нагляду з боку НБУ.
За даними НБУ, після хвилі злиття у 2015–2018 роках кількість банків в Україні суттєво зменшилася — з понад 180 до менше ніж 100. Зросла концентрація активів у руках кількох найбільших банків — зокрема, державних. Це призвело до стабілізації ринку, але й зменшило конкуренцію. Частина клієнтів втратила доступ до регіональних або нішевих банків, натомість отримала більш стандартизовані продукти великих установ.
Такі трансформації змінили не лише структуру банківської системи, а й логіку взаємодії з клієнтами: ставки, кредитні умови, підхід до ризиків стали більш зваженими, але менш гнучкими. Аналіз банківських злиттів свідчить, що після об’єднання банки зазвичай демонструють покращення фінансових показників, збільшення клієнтської бази та оптимізацію операційних процесів.
Чому банки йдуть на злиття та поглинання
Банки обирають шлях злиття з різних причин, які часто пов’язані зі стратегічними цілями розвитку. Об’єднання дозволяє посилити позиції на ринку, розширити клієнтську базу, збільшити обсяг активів та підвищити конкурентоспроможність. Через це банки шукають партнерів для взаємовигідного співробітництва та створення більш потужних фінансових структур.
Іншою важливою причиною є фінансові труднощі, які можуть виникати у банків через неплатежі, зниження ліквідності або збільшення ризиків. В таких випадках злиття або поглинання стає засобом врегулювання проблем, що дозволяє стабілізувати діяльність та виконати вимоги регуляторів.
Крім того, економічна і політична ситуація в Україні відіграє значну роль у процесах об’єднання банків. Коливання національної валюти, зміни законодавства, макроекономічна нестабільність та геополітичні виклики змушують фінансові установи шукати більш стійкі та безпечні форми роботи, що часто реалізується через банківське злиття.
Вплив на клієнтів: що відбувається з кредитами та вкладами?
Для багатьох клієнтів слово «злиття» звучить тривожно. Люди хвилюються, що буде з їхніми рахунками, кредитами чи депозитами. Та насправді більшість змін, пов’язаних із злиттям банків, проходять безболісно для клієнта.
Усі укладені кредитні договори залишаються чинними навіть після того, як один банк об’єднується з іншим. Новий банк просто стає правонаступником — він не має права змінювати договірбез згоди клієнта.
З вкладами ситуація також доволі стабільна. Захист вкладів клієнтів здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо об’єднуються два стабільні банки, умови кредитування і депозитів залишаються незмінними, і клієнти продовжують отримувати нараховані відсотки. Якщо ж один із банків мав фінансові труднощі, Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки. Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме 600 000 гривень. Наразі, під час війни, держава гарантує повернення депозитів у розмірі 100%.
У період об’єднання банків головне — не панікувати. Надійніше за все отримувати інформацію з офіційних джерел: сайтів банку, НБУ або Фонду гарантування. Якщо щось змінюється — наприклад, рахунок для сплати кредиту — банк зобов’язаний повідомити про це клієнта. І хоча емоційно ситуація може викликати тривогу, юридично клієнт повністю захищений.
Найчастіші питання клієнтів банків щодо злиття
Після оголошення про злиття або поглинання банків у клієнтів виникає багато запитань. Одне з найпоширеніших — чи потрібно переоформлювати документи. У більшості випадків відповідь — ні. Кредитні договори, депозитні угоди, карткові рахунки та інші документи залишаються чинними. Новий банк стає правонаступником попереднього, тому переукладення договорів не потрібне.
Чи зміняться умови банківських контрактів? Якщо угоди були підписані раніше на певних умовах, то вони зберігаються. Банк не має права змінювати відсоткову ставку, термін дії або інші ключові положення без згоди клієнта. Проте клієнтам слід стежити за можливими змінами реквізитів для платежів або каналів комунікації.
Також клієнти банку часто турбуються про якість обслуговування. Після злиття воно може тимчасово змінитися: наприклад, відбувається оновлення IT-систем, інтеграція персоналу, закриття або переоформлення деяких відділень. Це може спричинити затримки чи технічні труднощі, але здебільшого банки заздалегідь інформують про такі зміни клієнтів й намагаються мінімізувати незручності.
Прогнози та перспективи банківських злиттів в Україні
Після низки масштабних злиттів банків український ринок зазнав суттєвих змін. Концентрація активів у більших установах підвищила фінансову стабільність банків, зменшила кількість невеликих і слабких гравців. Водночас це вплинуло на конкуренцію — клієнти отримали більш надійні банки, але іноді зі звуженим вибором банківських послуг.Експерти прогнозують, що тенденція до злиттів і поглинань збережеться і надалі. При цьому аналітики зазначають, що процес злиття буде більш вибірковим — лише фінансово стабільні та стратегічно орієнтовані установи зможуть успішно інтегруватися. Для клієнтів це означає подальше підвищення якості обслуговування, але й необхідність уважно стежити за змінами у своїх банках: можуть змінитися реквізити для платежів, назва банку або контакти для зв’язку.