Українські шахраї дедалі частіше поєднують звичні методи обману зі шкідливими програмами та штучним інтелектом. Серед нових загроз — викрадення Telegram-акаунтів, фальшиві вакансії та кредити, підроблені банківські застосунки, дипфейки й атаки через NFC.
Про це розповіла заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська. Передає видання Oboz.Ua.
За її словами, сучасні шахрайські схеми вже не обмежуються дзвінками від нібито працівників банку чи повідомленнями з фішинговими посиланнями. Зловмисники комбінують психологічний тиск із технологіями, намагаючись отримати доступ не лише до грошей, а й до акаунтів, документів та банківських даних.
Які схеми використовують шахраї
Викрадення Telegram-акаунтів. Повідомлення можуть надходити від імені знайомих із проханням проголосувати в конкурсі, отримати безкоштовний Telegram Premium або пройти перевірку безпеки. Посилання веде на сторонній ресурс, де шахраї перехоплюють дані для входу. Після захоплення акаунта вони вже пишуть контактам власника.
Окремий варіант — схема Fake Boss. У цьому випадку шахраї видають себе за керівника компанії та вимагають від працівника або бухгалтерії терміново переказати гроші чи провести іншу фінансову операцію.
Фальшиві кредитори. У соцмережах розміщують рекламу швидких позик, після чого спілкування переводять у Telegram або Viber. Під приводом оформлення кредиту просять паспортні дані, фотографії документів та селфі. Так шахраї можуть сформувати набір персональних даних для подальших махінацій, зокрема спроб оформити кредит на чуже ім’я.
Шахрайські вакансії. Зловмисники можуть імітувати справжнє працевлаштування в IT-компанію або міжнародний стартап — проводити співбесіди та навіть надсилати офер. Уже під час нібито оформлення на роботу кандидата просять заплатити за програмне забезпечення, корпоративний доступ чи інші послуги.
NFC-Relay-атаки. Потенційній жертві пропонують завантажити сторонній APK-файл під виглядом банківського або державного застосунку. Після встановлення можуть попросити прикласти картку до смартфона та ввести конфіденційні дані. Це створює ризик дистанційного проведення операцій із карткою.
Банківські трояни. Шкідливі APK-файли маскують під застосунки для оформлення державної допомоги, пошуку роботи або оновлення банківських сервісів. Ще один варіант — повідомлення з файлом чи посиланням на кшталт «Привіт, це ти на фото?». Після встановлення програма може отримати доступ до даних смартфона, SMS та банківських сервісів.
Дипфейки. Інструменти штучного інтелекту дають змогу підробляти фото та відео, які шахраї можуть намагатися використовувати для проходження біометричної перевірки, відкриття рахунків або підтвердження фінансових операцій.
Фішинг на маркетплейсах. Покупцю або продавцю надсилають посилання нібито для отримання грошей чи оформлення доставки. Насправді воно веде на підроблену сторінку, створену для викрадення реквізитів картки. Такі атаки дедалі частіше автоматизують за допомогою ботів та масових розсилок.
Як не втратити гроші
Анна Довгальська радить насторожено ставитися до будь-яких несподіваних прохань терміново перейти за посиланням, встановити сторонню програму, повідомити код підтвердження, реквізити картки або персональні дані.
Особливо небезпечно встановлювати APK-файли, отримані через месенджери чи сторонні сайти. Якщо повідомлення надходить нібито від банку, роботодавця, державної установи або знайомого, інформацію варто перевірити окремо через офіційний канал зв’язку.